Стр. 82 - kuzmenko-no-k

Упрощенная HTML-версия

82
Б. Л. Кащеєв. Тематика його робіт під керівництвом А. О. Слуцкіна полягала у
вивченні явища підкалу при роботі магнетрону в імпульсному режимі [240, арк. 36;
245, арк. 51, 51 зв.]. Експериментальні частини кандидатських дисертацій аспірантів
І. С. Тургенєва, Є. М. Кулєшова, А. І. Ігракова, О. П. Дорохова також були виконані
та впроваджені у ХФТІ. Зокрема, у 1952 р. І. С. Тургенєв був відряджений до ХФТІ
для проведення комплексу робіт на чолі з С. Я. Брауде з розробки та створення
систем заобрійної радіолокації. За ці роботи С. Я. Брауде, І. Є. Островський і
І. С. Тургенєв були нагороджені Сталінською премією [97, арк. 3; 101, арк. 4].
РТФ отримував важливу допомогу з боку ХФТІ. З іншого боку, факультет став
джерелом наукових кадрів для ХФТІ та новоствореного в 1955 р. ІРЕ АН УРСР. Так
у 1953 р. вихованець ХПІ, викладач кафедри «Радіоапаратура» Є. М. Кулєшов
очолив
лабораторію надвисоких частот ХФТІ, а в 1955
р.
лабораторію
приймальних пристроїв і вимірювальної апаратури в ІРЕ. І С. Тургенєв з березня
1956р. став в.о. завідувача лабораторії радіолокації ІРЕ. Провідними науковцями ІРЕ
стали випускники РТФ А. Ф. Величко, Ф. В. Ківва, Б. М. Князьков, Г. П. Кульомін,
Д. Д. Литвинов, В. Б. Разсказовський, М. О. Мельяновський та ін. [359; 482, с. 19 – 35].
Перші роки діяльності РТФ проходили в дуже складних умовах повоєнних
років, у яких перебувала вся країна. У будівлях велися роботи з їхнього відновлення.
Кафедри розміщувалися в тимчасових приміщеннях. У лабораторіях до комутаторів
не було проведено силове живлення, а робочі місця живилися від мережі освітлення.
Відчувалася гостра нестача приміщень, лабораторного обладнання, підручників. Не
було навіть елементарних речей – столів та стільців, зошитів. Заняття проводилися в
дві – три зміни. Тільки завдяки зусиллям, ентузіазму та відданості своїй справі
співробітників РТФ зміг плідно працювати, успішно здійснювати підготовку
радіоінженерів та вести наукові дослідження [90, арк. 1 – 3, 6; 92, арк. 91; 246, арк. 1].
Таким чином, передумовами зародження досліджень іоносфери в Україні став
розвиток радіофізики. На межі ХІХ – ХХ ст. радіофізичні дослідження набули
розвитку на університетських кафедрах, а з 1930-х р. започатковані в академічній
установі УФТІ, де було сформовано потужну харківську школу радіофізики. Перші
роботи з вивчення іоносфери в Україні виконані у 1936 р. С. І. Тетельбаумом на