Стр. 57 - kuzmenko-no-k

Упрощенная HTML-версия

57
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ ІОНОСФЕРИ В УКРАЇНІ
(ХVIII ст. – перша половина ХХ ст.)
2.1. Формування наукового напряму – дослідження фізики геокосмосу
Геокосмос являє собою газові та плазмові оболонки Землі – атмосферу,
іоносферу, магнітосферу. Термін геокосмос, тобто космос поблизу Землі, було
введено до наукового обігу на початку 1980-х рр. для скороченого позначення
навколоземного космічного простору. Іоносфера – це частина навколоземного
космічного простору з відносно високою концентрацією заряджених часток,
властивості якої істотні для поширення радіохвиль. Іоносфера починається з висот
50 км та поширюється до 1000 км і вище. Головним джерелом іонізації є ультра-
фіолетове випромінювання Сонця й рентгенівське випромінювання сонячної
корони. Крім того, на іонізацію верхніх шарів атмосфери впливають і корпускулярні
потоки, що падають на Землю від Сонця, і космічні промені, і метеорні частинки.
Концентрація електронів у іоносфері розподілена з висотою нерівномірно, й в
залежності від концентрації електронів іоносферу розподіляють на три основні
області:
D
,
E
і
F
з поступовими переходами між ними. Іоносфера знаходиться в стані
постійного та складного руху. До постійних слід віднести регулярні добові, сезонні
варіації та зміни 11-річного сонячного циклу. До неперіодичних – сонячні спалахи,
іоносферні й магнітні бурі, суббурі, поглинання в полярній шапці тощо. Властивості
іоносфери також змінюються з широтою, тому розрізняють середньоширотну,
екваторіальну, високоширотну і авроральну іоносферу. Усі зміни суттєво впливають
на поширення радіохвиль, а тим самим – на радіозв’язок [67, с. 5].
Нині дослідження геокосмосу, зокрема іоносфери, займають чільне місце серед
радіофізичних і геофізичних наук. Ці дослідження важливі як для розв’язання низки
прикладних радіофізичних задач щодо поширення радіохвиль, так і для розвитку
фундаментальної науки, пов’язаної з вивченням процесів, що відбуваються в
навколоземному космічному просторі. Властивості іоносфери досліджуються
мережею станцій по всій земній кулі, а також за допомогою ракет і супутників.
Узагальнення відомостей і фактів щодо зародження перших уявлень і знань про