Упрощенная HTML-версия
43
джерела, тому мають деякі неточності стосовно дат. У цілому ж, на сьогодні вони є
єдиними роботами, де достатньо повно відтворено картину становлення і розвитку
досліджень іоносфери в ХПІ та Інституті іоносфери.
До
четвертої групи
було залучено науково-біографічну літературу, що
стосується діяльності вчених, які працювали у галузі радіотехніки, радіофізики,
досліджень геокосмосу та зробили значний вклад у розвиток цих галузей як в
Україні, так і в усьому світі. Науковій біографії М. Д. Пильчикова присвячено
ґрунтовну монографію В. П. Плачинди «Микола Дмитрович Пильчиков (1857 –
1908)» [419] та дисертаційну роботу Ю. В. Дятлова [257], в яких ґрунтовно
досліджено наукову спадщину видатного українського фізика в контексті розвитку
фізичної науки в останній третині XIX – на початку XX століть. Значний інтерес
становили відомості щодо наукових розробок М. Д. Пильчикова з радіотехніки й
земного магнетизму. Результати досліджень М. Д. Пильчикова у галузі радіотехніки
також докладно викладено у статті А. М. Глєбової «Пріоритетні дослідження
українського фізика М. Д. Пильчикова в галузі радіотехніки» [73]. Біографію та
науковий доробок винахідника радіо О. С. Попова надано у монографії
М. І. Радовського «Александр Степанович Попов» [440], перевиданій у 2009 р. з
нагоди 150-літнього ювілея О. С. Попова. Автор, відомий історик науки,
характеризує життя і діяльність видатного вченого, закономірності розвитку науки,
які зробили можливим його епохальне відкриття. Внеском у дослідження спадку
Д. А. Рожанського стала колективна монографія «Дмитрий Аполлинариевич
Рожанский» [451].
Звернення до постатей відомих українських учених у галузі досліджень
геокосмосу знайшло відображення у низці видань. Зокрема, у монографії «Академик
С. Я. Брауде в воспоминаниях современников» за редакцією О. О. Костенка [1]
узагальнено матеріал щодо багатогранної наукової діяльності С. Я. Брауде.
Ювілейні статті «Александр Яковлевич Усиков (к столетию со дня рождения)» [8]
та «Павел Викторович Блиох (к 85-летию со дня рождения)» [387] висвітлюють
наукову спадщину відомих учених-радіофізиків. Велику цінність для розкриття
означеної проблеми мало видання «Борис Леонідович Кащеєв» за редакцією