Стр. 22 - kuzmenko-no-k

Упрощенная HTML-версия

22
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографія проблеми
Історіографія становлення та розвитку досліджень геокосмосу в Україні
охоплює роботи, що дають загальну характеристику процесу виникнення та
формування досліджень, розвитку їхніх основних напрямів, показують місце
досліджуваної галузі в системі фізичних наук, розкривають науковий доробок
вітчизняних учених на тлі світового прогресу. За майже сторічний період вивчення
геокосмосу було нагромаджено значний масив різноманітної наукової літератури,
який дав змогу простежити основні етапи розвитку наукової думки з даної теми.
Проведення історіографічного аналізу дало змогу з’ясувати стан наукової розробки
теми, показало загальні тенденції розвитку вітчизняних досліджень і головні
акценти в роботах попередників. Аналіз ступеня наукової розробки теми виявив, що
в історичній літературі висвітлювалися лише окремі її аспекти.
Історіографія дисертаційного дослідження складається з різноманітних праць
ХХ– початку ХХІ століть, що висвітлюють питання розвитку досліджень геокосмосу
у світі, внесок українських учених у світову науку, розвиток вітчизняної академічної
науки. За проблемно-хронологічним підходом історіографію теми було розділено на
радянський і сучасний періоди. Оскільки хронологічними межами дослідження є
друга половина ХХ
початок ХХІ століть, то розгляд історичної літератури
радянського періоду варто було б почати з другої половини ХХ ст. Однак, у
дослідженні є певний вихід за хронологічні межі, який обумовлений необхідністю
розгляду передісторії вивчення іоносфери, а тому і аналізом літератури більш
раннього періоду.
Розвиток історичних досліджень обраної теми у радянський період краще
висвітлює його розподіл на два періоди: довоєнний і повоєнний. Такий розподіл
обумовлено різною активністю історичних пошуків у вказані періоди. У довоєнний
період наукові дослідження іоносфери тільки-но зароджувалися й розвивалися
повільно, тому не стали предметом зацікавленості істориків науки. У повоєнні роки