Упрощенная HTML-версия
201
ВИСНОВКИ
1.
Проведений історіографічний аналіз виявив, що узагальнюючі наукові праці
лише певною мірою розкривають окремі аспекти досліджуваного питання.
З’ясовано, що перші історичні дослідження означеної проблеми з’явилися на
початку ХХ ст. Роботи присвячені опису перших дослідів з радіо, розвиток знань
про іоносферу в них розглядався на тлі розвитку радіозв’язку та радіотехніки.
Важливою ознакою подальших досліджень стало посилення інтересу до вивчення
еволюції досліджень геокосмосу, що привело до появи наукової, популярної та
біографічної літератури. Однак, у більшості робіт дослідження геокосмосу
згадувалося в контексті розвитку фізики. Історіографія сучасного періоду
представлена окремими працями, де розкриті деякі питання досліджуваної теми.
Для фахового дослідження було залучено репрезентативну джерельну базу. Основу
джерельної бази дослідження становлять матеріали п’яти фондів з п’яти архівних
установ: ЦДАВО України, Інституту архівознавства Національної бібліотеки
України ім. В. І. Вернадського НАН України, Держархіву Харківської області,
архівів НТУ «ХПІ» та Інституту іоносфери. Більшість документів до наукового
обігу запроваджено вперше. Важливим джерелом стали праці вчених-радіофізиків –
монографії, статті, а також документи поточного діловодства кафедри «Радіо-
електроніка» НТУ «ХПІ», Інституту іоносфери НАН і МОН України та матеріали
інтерв’ю. Залучення репрезентативної джерельної бази і узагальнення історіо-
графічного доробку забезпечило розв’язання поставлених у дослідженні завдань.
2.
Уперше на основі узагальнення відомостей щодо еволюції досліджень
геокосмосу розроблено та обґрунтовано авторську періодизацію розвитку знань про
іоносферу з найдавніших часів до сьогодення. Встановлено, що кожен з чотирьох
періодів розвитку мав власні визначальні ознаки. Передумовами досліджень
(XVIII ст. – початок ХХ ст.) стало накопичення знань про окремі фізичні явища в
іоносфері та відкриття радіо й розвиток радіозв’язку. Започаткування напряму
(початок ХХ ст. – 1924 р.) характеризувалося теоретичними розробками. Наступний
період (1925 – 1956 рр.) пов’язаний з експериментальними дослідженнями,
створенням мережі іоносферних станцій
і заснуванням наукових центрів, що