Упрощенная HTML-версия
52
Таким чином, використання явища гетерозису є одним з найефективніших
методів підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Тому цілком
очевидно, що подальше вивчення і використання селекціонерами цього явища
заслуговує всебічної уваги, так як на теперішній час воно є також одним з
найбільш прогресивних методів у селекції соняшнику.
2.3. Історичні етапи і періодизація використання соняшнику в
антропогенній культурі
На теперішній час значною мірою відсутні історіографічні дані
узагальнюючого формату щодо історії трансформації культури соняшнику в
об’єкт господарського використання. Між тим значної популярності соняшник
набув саме завдяки широкій сфері застосування – від декоративної до харчової,
сировинної, енергетичної та інших важливих галузей народного господарства. З
розвитком селекційно-генетичної науки, техніки, еволюції знань і наукової думки
про соняшник з’являлися нові та вдосконалювалися існуючі напрями
використання цієї культури.
Розглянемо основні історичні етапи використання соняшнику як
антропогенної культури в світі у хронологічній послідовності, тобто від
початкового етапу використання в оригінальному центрі походження
(Американський континент) до сучасних етапів селекційно-інноваційних
розробок, які існують нині, та перспективних потенційних напрямів практичного
застосування соняшнику, які стали можливими завдяки створенню гетерозисних
гібридів.
I-м періодом
(близько IV–III тис. до н. е. – XV ст.) вважаємо використання в
оригінальному центрі походження
як у первинному, початковому регіоні, з якого
походить соняшник, і в якому його вперше навчилися вирощувати. Слід
зазначити, що єдиної думки щодо конкретного центру походження соняшнику не
існує. Натомість зустрічаються різні дані з цього питання. Засновник сучасної
наукової селекції М. І. Вавилов, який займався описом і класифікацією світових