Упрощенная HTML-версия
211
3. Встановлено, що підґрунтям зародження наукової думки про
зрошуване землеробство на українських землях у другій половині ХІХ ст.
було зростання населення та обмеження земельної території, що
унеможливлювало розширення посівної площі; велика трудомісткість
освоєння земель; несприятливі погодні умови і насамперед численні посухи,
що призводили до неврожаїв сільськогосподарських культур та голодування
людей; приватна ініціатива прогресивних представників аристократії,
великих землевласників та інтелігенції; розвиток вітчизняної промисловості
й удосконалення знарядь обробітку ґрунту. Становленню наукової думки про
зрошуване землеробство сприяло запровадження вищої агрономічної освіти,
де землеробство сформувалось як самостійна навчальна дисципліна, та
дослідної справи з розроблення науково обґрунтованих технологій у
зрошенні.
4. Становлення та розвиток науково-організаційних засад зрошуваного
землеробства Південної України у другій половині ХІХ – на початку ХХІ ст.
враховує соціально-економічні, суспільно-політичні, загальнонаукові,
теоретико-методологічні, науково-організаційні та технологічні чинники і
ґрунтується на виділенні окремих періодів:
Зародження знань про зрошення
сільсько-господарських культур
(друга половина ХVІІІ ст. –
1860 р.)
Відбувається нагромадження знань про ґрунти, клімат,
водні ресурси та економічне становище Південної
України. Організовано перші сільськогосподарські
товариства, які набули значення основних продуцентів та
репрезентантів знань про зрошення сільськогосподарських
культур. Здійснено перехід від застосування примітивного
поверхневого лиманного зрошення до облаштування
штучних каналів, що почергово наповнювалися водою
через шлюзи.
Становлення наукової думки про
зрошуване землеробство (1861–
1893 рр.)
З розвитком теорії генетичного ґрунтознавства формується
поняття ґрунту як об’єкту меліорації. Організовано перші
галузеві освітні заклади та дослідні установи як основні
продуценти та репрезентанти знань про зрошуване
землеробство.
Найбільшим
теоретично-практичним
здобутком є розроблення та застосування методики і
програми наукових досліджень з проблем меліорації.
Удосконалення меліоративних систем поверхневого
поливу відбувалось завдяки впровадженню магістральних
каналів, водонапірних дамб і гребель.