Упрощенная HTML-версия
111
[65], у той же час знаходимо в цій праці окремі розділи, присвячені історії
меліорації ґрунтів.
В. І. Тригуб, Н. О. Попельницька (2014) розробили періодизацію
ґрунтово-географічних досліджень Південної України, що охоплює період
зародження знань про ґрунти і до періоду сучасних досліджень ґрунтово-
екологічного напряму [154].
Відомим є поділ історії зрошення у другій половині ХХ ст.
(Б. І. Стрілець, П. І. Коваленко, 1977) на три етапи залежно від технічного
рівня оснащення зрошувальних систем та основного способу поливу
сільськогосподарських культур [149, с. 75–76].
Аспекти еволюції сільськогосподарської дослідної справи та аналіз
історії розвитку окремих галузей аграрної науки на території сучасної
України подано в працях М. В. Зубця, В. А. Вергунова, В. І. Власова:
«Землеробство України: від праслов’ян через події XIX і XX століть до
наших днів» (2005) [79], «Сільське господарство України – від минулого до
сьогодення» (2006) [80].
В.А. Вергунов в «Еволюції наукових засад на шляху до
природоохоронного адаптивно-ландшафтного меліоративного землеробства»
(2010) [98] висвітлює еволюційне пізнання сучасного землеробства від
зародження організаційних основ до формалізованих і методично
обґрунтованих його концепцій, приділяючи багато уваги питанню розвитку
меліорацій в Україні. Але ж саме створення і подальше організаційне
вдосконалення сприяло подальшій систематизації досліджень.
На основі аналізу і систематизації різноманітних доступних джерел, з
урахуванням комплексів досліджень та історичних подій нами виділено п’ять
періодів:
1. Зародження знань про зрошення сільськогосподарських культур
(друга половина ХVІІІ ст. – 1860 р.);
2. Становлення наукової думки у зрошуваному землеробстві (1861 –
1894 рр.);