Упрощенная HTML-версия
51
Аналізуючи досліджене про Деребчинський маєток, встановлено, що все
господарство велося продумано, планово, з використанням найновіших
технологій того часу. Було побудовано завод для вирощування великої рогатої
худоби, кінний завод. Зразки найкращих порід корів та коней щороку
виборювали високі нагороди у виставках Подільського товариства сільського
господарства. В
р. в Деребчині побудовано гуральню для спиртових
напоїв. Для поширення агрономічної справи в імперії важливу роль зіграли
губернські та маєткові агрономи, до яких на початку своєї діяльності та
фрагментарно впродовж життя і належав П. М. Дубровський.
Отже, виклики часу другої половини ХVІІІ ст. сприяють розвитку
дослідництва та експериментаторства у сільському господарстві. Поступальним
темпом набирає оборотів цей рух впродовж ХІХ ст. Відміна кріпосного права
зумовила зміни в господарюванні, що в свою чергу спричнили створення низки
сільськогосподарських товарист та дослідних полів, які потребували фахівців
справи. Період піднесення та розквіту акцентувався в 1880-х роках. Важлива
роль у цьому процесі відіграли особистості, які створювали фундамент
галузевої науки.
2.2. Чинники формування наукового світогляду (1857–1882)
Історія науки знає багато великих імен, з якими пов’язані фундаментальні
дослідження в галузі природничих і суспільних наук, проте здебільшого – це
вчені, котрі працювали в одному напрямі знань. Значно рідше з’являлися
мислителі, які охоплювали всю сукупність знань своєї епохи й на сторіччя
визначали характер наукового розвитку.
Серед таких постатей у галузі сільського господарства певне місце займає
П. М. Дубровський, який належав до тих небагатьох різнобічно ерудованих і
знаних особистостей. Їх приватна ініціатива сприяла утворенню в державі
нових течій, творчих об’єднань, шкіл, музеїв, лікарень, інших різних установ і
починань, зокрема й для потреб сільського господарства. Вони синтезували в
собі кращі людські риси, фахові знання та професійність високого рівня.