Упрощенная HTML-версия
5
ВСТУП
Актуальність теми.
На сучасному етапі історичного розвитку сільського
господарства та розв’язання проблеми продовольчої безпеки України
першочергове значення надається зростанню рівня наукового забезпечення
галузі. У цьому зв’язку залишається актуальною проблема дослідження
практичного впровадження новітніх галузевих наукових розробок попередніми
поколіннями вчених. Фундамент цих знань є потужним теоретичним та
методологічним базисом щодо формування подальшої стратегії раціонального
ведення сільського господарства. Внесок окремих вітчизняних учених у
становлення та розвиток сільськогосподарської дослідної справи на
українських землях наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. скоріш із політичних
уподобань тривалий час замовчувався або не досліджувався. На цьому етапі
об’єктивне відтворення процесів розвитку вітчизняної аграрної науки і
дослідної справи було б неповним без визначення внеску талановитого фахівця-
агронома, теоретика і практика, організатора сільськогосподарських шкіл,
популяризатора наукового ведення сільського господарства, першого урядового
Полтавського губернського агронома П. М. Дубровського (1857–1916).
Наукова й організаційна діяльність визначного для свого часу фахівця-
аграрія була багатогранною та змістовною. Полтавщині аграрій
П. М. Дубровський присвятив 17 років творчого життя. За цей час він науково
опрацював і висвітлив багато питань, які поставали на той час перед
землеробами – власниками маєтків та селянами-господарями, зокрема у
галузях: землеробства, рослинництва, ентомології, садівництва, лісорозведення,
тваринництва, польового і лугового кормовиробництва, економіки ведення
сільського господарства, метеорології тощо.
Проведення історико-наукового дослідження життєвого шляху і творчої
спадщини П. М. Дубровського дасть змогу освітити перебіг певних історичних
подій і явищ у вітчизняній сільськогосподарській дослідній справі з метою
формування подальшої стратегії раціонального ведення сільського