Упрощенная HTML-версия
38
РОЗДІЛ 2
ЕТАПИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ П. М. ДУБРОВСЬКОГО
2.1 Становлення сільськогосподарської дослідної справи на
українських землях
Історія агрономії та історія сільськогосподарської дослідної справи
мають нерозривний зв’язок та існують з тих часів, коли людство почало
вирощувати рослини і поступово нагромаджувати спостереження за ними,
урожайністю, змінами погодних явищ тощо. Дослідництво у сільському
господарстві не було систематизоване, та існувало як набір спостережень про
ті чи інші явища і підходи у господарюванні. Тим не менш, це слугувало
єдиним джерелом сільськогосподарських знань, які передавались з «діда-
прадіда» і згодом дістали формулювання «народний досвід»
.
Зародження наукової агрономії відбулось у XVIII–XIX ст. в результаті
розвитку природознавства як науки, експериментального вивчення рослин,
грунтів, на яких вони ростуть. Спочатку таке застосовувалось у фізиці і хімії,
зрештою, в агрономії це стало основним методом дослідження. Іншою
причиною формування дослідництва слугувало зростання матеріального
виробництва, спричинене зростанням потреб в продуктах харчування.
За висновками академіка НААН В. А. Вергунова формалізація
галузевого дослідництва як складника культури нації відбулася понад
130 років тому, а до того часу існував умовний поділ сільськогосподарської
справи як галузі знань і як організації на загальних принципах її існування:
тобто проведення експериментів у постійно діючих наукових інституціях,
використання відповідних методик, і, нарешті, державне замовлення на
виконання дослідницьких розвідок – що відбулося в другій половині ХІХ ст.)
c. 227] і до чого був долучений П. М. Дубровський. За визначенням
В. В. Даля, дослідництво – вчення не голослівне, а з демонстрацією
пояснювального діла для визначення/виявлення природних сил і їх дії
.