Упрощенная HTML-версия
31
глибше зрозуміти ті часи, коли жив і працював П. М. Дубровський, Ці відомості
представляють не аби який інтерес з історичної точки зору.
Важливим джерелом історичного дослідження є періодичні друковані
видання – широковживана науково-публіцистична, фахова та вузькопрофільна
література, а також видання для службового використання.
У процесі дослідження опрацьовано понад 20 різних періодичних видань
(за назвами), що вийшли друком упродовж 1877–1920 рр. Серед наукових
періодичних видань, матеріал яких є цінним для вирішення завдань даного
дослідження – газети/журнали «Русская мысль», «Русское садоводство»,
«Хозяин»,
«Деревня»,
«Сельское
хозяйство
и
лесоводство»,
«Сельскохозяйственный
листок»,
«Вестник
Всероссийской
сельскохозяйственной палаты», «Вестник сельского хозяйства», «Известия
Министерства земледелия», «Хуторянин», «Земледельческая газета», «Южно-
русская газета», «Земский работник», «Юго-восточный хозяин», «Бессарабское
сельское хозяйство», «Туркестанское сельское хозяйство», «Прилукский
голос», «Народная воля»
Таким чином, здійснений аналіз засвідчує, що у своїй сукупності,
зазначені вище групи джерел становлять документальне забезпечення для
розгляду поставленої проблеми дослідження, а їх комплексне використання є
підставою для вирішення задач дисертаційного дослідження. Опрацьована
історична література і джерельна база про життя та діяльність
П. М. Дубровського засвідчують, що з різних причин його творча спадщина не
була предметом системного й цілісного історико-наукового дослідження, яке б
у всій повноті презентувало його внесок в розвиток вітчизняної
сільськогосподарської дослідної справи.
1.3. Методологія дослідження
Дисертація є історико-науковим біографічним дослідженням в історії
науки і техніки, яке виконано на основі методологічних принципів, загальних
для всіх напрямів історичної науки. Загалом, методологічні підходи до пізнання