Упрощенная HTML-версия
174
Отож бачимо, що навіть перебуваючи територіально віддалено від
Полтавської губернії, вчений піклувався про стан тваринництва і намагався
всілякими способами посприяти розвитку даної галузі сільського господарства.
З огляду на вищевикладене дійшли висновку, що талановитий аграрій
володів енциклопедичними знаннями, неймовірною захопленістю справою,
активністю дій на багатьох ланках сільського господарства, докладаючи зусиль
для втілення наукових методів господарювання у галузі. Сприяннями
П. М. Дубровського було створено племінні пункти для розведення
шорторнської і симентальської породи корів, розроблені схеми по відгодівлі
свиней, завезено нові породи свиней, овець. Губернським агрономом видано
низку брошур та перекладів в напрямку переробки тваринної продукції.
4.4. Видавнича, популяризаційна та перекладацька діяльність
П. М. Дубровського
в
контексті
розвитку
вітчизняної
сільськогосподарської дослідної справи
Книги були одним із захоплень П. М. Дубровського. Зважаючи на той
факт, що майбутній аграрій ріс у родині священика, можна стверджувати, що
любов до книг була в нього з дитячих років. Навчаючись у Петровській
академії студент Дубровський працював бібліотекарем. Перебуваючи на посаді
першого урядового губернського Полтавського агронома при видавництві
часопису «Хуторянин» ним ініційовано заснування книжкового складу. Один із
вагомих внесків П. М. Дубровського – відкриття громадської бібліотеки в
м. Полтава у 1892 р., яка функціонує дотепер (нині Полтавська обласна
універсальна наукова бібліотека ім. І. П. Котляревського)
с. 66].
У Полтаві ще з тридцятих років ХІХ ст. функціонувала бібліотека в
будинку Дворянського зібрання. Попечителем її став М. А. Цертелєв (1790–
1869) – великий шанувальник української культури, один із перших дослідників
народної творчості, засновник вітчизняної наукової фольклористики. На
противагу задумам, фондами бібліотеки користувалися здебільшого дворяни,
бо платня за користування була досить високою і не кожен селянин на мав на