Упрощенная HTML-версия
161
господарства пані Джунковської, яка виділила 75 десятин в оренду артілі селян
у с. Федорівка для дослідження ведення трипільної сівозміни, а також
облаштувала показове поле на 4 десятинах і невеликий лісовий розсадник з
городом при народній школі, що функціонувала при її маєтку. На
Федорівському показовому полі досліджували чотирипільну сівозміну:
1) удобрений пар; 2) озимина; 3) коренеплоди і 4) ярі злаки. Як просапні
культури використовували кукурудзу і кормові буряки.
Отже, з огляду на викладене вище, прослідковується грунтовний підхід
вченого у справі змінити на краще господарювання в довіреній йому губернії.
Фахівець вмотивовано і доступно доводив якість господарювання на науковій
основі, що було прийнято колегами і населенням. Ним було досліджено
обробіток грунту із застосуванням новітніх знарядь для вибору
найоптимальніших, зроблено детальна доповідь і рекомендації щодо їх
застосування, проведено низку лекцій щодо видів обробітку грунту, сівозміни.
4.2. Проблема механізації господарства Полтавської губернії
Прогресивні зміни у сільському господарстві України в кінці ХІХ ст.
сприяли
розвитку
механізації
та
розширенню
асортименту
сільськогосподарських знарядь. Як зазначалось вище, перший урядовий
Полтавський губернський агроном ставив собі за мету провести популяризацію
із застосування новітньої техніки у господарствах губернії, адже при
обстеженні земель губернії ним було зроблено висновок про низький рівень
оснащеності знаряддями та технікою, що в свою чергу відображалось на якості
і кількості врожаю. Однією із складових для реалізації цього питання було
забезпечення необхідного сільськогосподарського реманенту і техніки в
повітах. Полтавський агроном підмічав, що господарі краю давно
усвідомлюють необхідність покращення обробітку грунту, і не лише
селянських земель. Власники маєтків теж обробляють землю «первісними
знаряддями» – ралом з одним дерев’яним зубом, і при цьому, лише одною
оранкою. Звичайна борона, дерев’яна з металевими зубами, навіть при