Упрощенная HTML-версия
19
А. Котлобовського, М. Столара, Р. Мараєва «Альбатрос» - птица пражской весны»
[222].
У контексті історії створення літака Ан-225 «Мрія» в статті В. Заяріна та
А. Совенка «Воплощение мечты», опублікованій у журналі «Аэрохобби», висвітлена
інформація про запорізький авіадвигун Д-18Т, яким, власне, й було обладнано цей
літальний апарат [208]. Історія створення двигуна Д-18Т висвітлена в статтях І.
Сердюка «Необычная роль «Мрии» [303] та колективу авторів у складі
В.
Заяріна,
О. Краснощокова, А. Совенка «Ты как из сказки богатырь» [207]. Остання робота
присвячена створенню, виробництву та першому польоту літака Ан-124 «Руслан»,
для якого було сконструйовано двигун Д-18Т.
В одному з номерів журналу «Двигатель» було опубліковано статтю Д. Ізотова
та П. Ізотова «Семейство ТВ3-117: двигатели и вертолёты», присвячену створенню
та виготовленню двигунів ТВ3-117 [211]. З огляду на те, що з 1972-го р. їх
виробництво було перенесено до Запоріжжя, цікавою є інформація про історію їх
конструювання на ДКБ В. Я. Клімова.
З’явилися статті, присвячені видатним конструкторам запорізьких
авіадвигунобудівних підприємств та вченим, що безпосередньо пов’язані з
виробництвом ГТД. Так, у роботі доцента МДТУ ім. М. Е. Баумана О. В. Козирева
«100 лет со дня рождения конструктора авиационных двигателей Валентина
Тимофеевича Козырева» висвітлено життєвий шлях та науковий доробок батька
автора – старшого наукового співробітника ЗМКБ «Прогрес» В. Т. Козирева [219].
До ювілею генерального конструктора ЗМКБ В. О. Лотарева вийшла стаття Н.
Івченко «Мотори Володимира Лотарева. До 100-річчя від дня народження видатного
українського конструктора авіадвигунів», в якій стисло розкрито його внесок у
розвиток авіаційного двигунобудування [210]. У статті науковців Національного
технічного університету «ХПІ» А. О. Ларіна, Г. І. Львова та О. В. Кедровської
«Жизненный и творческий путь Сергея Ивановича Богомолова (к 90-летию со дня
рождения)» розкрито наукову і педагогічну діяльність відомого українського
вченого в галузі динаміки і міцності машин, доктора технічних наук, двічі лауреата
Державної премії України професора С. І. Богомолова [213]. Ще одна стаття