Упрощенная HTML-версия
95
нормального розвою, росту звірят є потрібні осібні дотепер і незнані матерії,
які можна назвати ростовими матеріями» [80, 152].
Проаналізувавши
наукові
здобутки
вчених
всього
світу,
І. Я. Горбачевський піддав сумніву використання закону ізодинамії стосовно
до мінеральних речовин, згідно з яким «поодинокі живні матерії можуть одна
одну заступати в організмі в кількостях, які відповідають їхній калоричній
вартості»[80, 152].
І. Я. Горбачевський термін «вітамін» прийняв відразу, хоча багато
авторів пропонували інші назви: «акцесорні фактори поживи», «акцесорні
живні матерії», «доповняючи матерії» та ін., що пов’язано із недостатнім
вивченням хімічної природи цих сполук. Тож усі хвороби, пов’язані з браком
вітамінів, вчений назвав «авітамінозом» [80, 152].
На той час було відомо 4 вітаміни: А, B, C, D. Якщо організм не отримує
в повній мірі необхідної кількості цих речовин розвиваються різні хвороби.
Іван Якович вважав, що не лише тваринам, але й рослинам та бактеріям
необхідні вітаміни. Але тварини не можуть самі синтезувати ці речовини,
тому мусять отримувати їх ззовні. І. Я. Горбачевський запропонував свою
схему ланцюга живлення, за яким вітаміни синтезують в основному бактерії в
ґрунті, звідки ті надходять до рослинного організму, а далі до тварини і
людини. Тому «життя людини є дуже залежним теж від діяльності бактерій».
Така схема не була остаточно доведеною, оскільки ще не було відомо точної
будови і властивостей вітамінів. Вчений звернув увагу також на «велику вагу
знання вітамінів не лиш для теоретичної біології, але теж для практичного
життя»[80, 152].
Дослідження багатьох вчених світу щодо необхідності вітамінів
тваринам привернуло увагу І. Я. Горбачевський. Проаналізувавши усі ці
праці, він дійшов висновку, що отримані в чистому вигляді вода, білки, жири,
вуглеводи та мінеральні солі не забезпечують нормального функціонування
організмів тварин (навіть одноклітинних). Необхідні речовини тварини