Упрощенная HTML-версия
91
РОЗДІЛ 3. ВНЕСОК АКАДЕМІКА
І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО В
РОЗВИТОКТЕОРЕТИЧНОЇ БІОХІМІЇ ТА
ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛЮДСТВА
Завданням цього розділу є розгляд основних напрямів дослідження
вченого та з’ясування значення його наукового доробку на сучасному етапі
розвитку біохімічної науки та медицини.
І. Я. Горбачевський як вчений-біохімік входив до Найвищої санітарної
ради Австро-Угорської держави. Він вважав своїм професійним обов’язком
досліджувати питання гігієни і харчування людей. Цих проблем стосувалася
ціла серія його досліджень, які знайшли своє відображення у низці наукових
публікацій: «Причинки до пізнання виживи сільської людності галицького
Поділля» (1899), «Знання про пелагру» (1911), «Про отруєння спиртом,
денатурованим деревним алкоголем» (1912), «Про отруєння оловом при
використанні оцинкованих залізних водопровідних труб» (1916),
«Експериментальні дослідження щодо поживної цінності лишайників» (1917),
«Про можливість виробництва цукру з деревини та алкоголю з відходів при
виробництві сульфатцелюлози» (1917) та багато інших.
У той час в ряді наукових повідомлень наводились вагомі аргументи,
що для життя тварин і людини, окрім уже відомих поживних речовин,
необхідні ще інші, невідомої природи речовини. Ці повідомлення відразу
привернули увагу вченого [73, с.34].