Стр. 86 - babichuk-iv-k

Упрощенная HTML-версия

86
Ф. Мішер, досліджуючи структуру клітин лейкоцитів, виділив з них речовину,
яка мала кислотні властивості, яку назвав «нуклеїном». Термін «нуклеїнові
кислоти» був запропонований у 1889 р., а в 1891 р. німецький біохімік
Кьоссель описав гідроліз нуклеїнової кислоти, у якому було вказано, що вона
складається із залишків вуглеводів, ортофосфатної кислоти і чотирьох
гетероциклічних основ, які належали до пуринів або піримідинів. Також він
першим вказав на існування двох типів нуклеїнових кислот. Пізніше було
встановлено, що нуклеїнова кислота міститься не тільки в ядрах лейкоцитів, а
й в ядрах різних клітин. Потім нуклеїнова кислота (дещо відмінна від тієї, що
міститься в ядрах) була знайдена і в цитоплазмі клітин. Так було доведено, що
нуклеїнові кислоти містяться в усіх клітинах організмів і відіграють важливу
біологічну роль, зокрема є основними носіями передачі спадковості та беруть
безпосередню участь у синтезі білків в організмі.
На початку ХХ століття почалося інтенсивне вивчення продуктів
розкладу нуклеїнових кислот. Великий вклад в хімію пуринів і піримідинів
вніс Е. Фішер, а пізніше Ф. Левен, Д. Гулланд та ін. визначили будову
вуглеводневих компонентів і природу нуклеозидних ланок (терміни
«нуклеозид» і «нуклеотид» були запропоновані Ф. Левеном ще в 1908-
1909 рр.).
Остаточно
будову
нуклеозидів,
нуклеотидів
і
роль
фосфодиестерного зв’язку було встановлено в 1952 р. у роботах англійської
школи біохіміків під керівництвом А. Тодда.
Отже, 90-ті роки ХІХ століття в історії біохімії характеризувалися, серед
іншого, поглибленим вивченням окремих органів і тканин тварин з метою
створення загальної методики дослідження їх хімічного складу. І хоча на той
час такої методики вивести не вдалося, проте було зроблено перші кроки на
шляху вивчення хімічного складу клітин, зокрема було встановлено, що
молекули білків протоплазми перебувають у зв’язаному стані з іншими
хімічними сполуками. У наш час це твердження введено навіть у шкільний
курс біології, а складові частини таких сполук найчастіше відображено у їх