Стр. 81 - babichuk-iv-k

Упрощенная HTML-версия

81
Але те, що український хімік І. Я. Горбачевський першим у світовій
практиці синтезував сечову кислоту, є свідченням наукового таланту вченого.
Його вагомий науковий внесок сприяв виробленню знань про біологічну роль
сечової кислоти та її походження в організмі. У майбутньому це дало вченому
основу для опису теорії утворення сечової кислоти в організмі людини й
інших ссавців. Виведення формули сечової кислоти без інструментальних
методів аналізу потребувало колосальних зусиль і немалих навиків.
І. Я. Горбачевський розробив різноманітні методики синтезу сечової кислоти,
використовуючи речовини, які містяться у живому організмі (сечовина,
амінокислота, гліцин, молочна кислота), зробивши цим вагомий вклад у
лікування подагри.
2.2.2.
Історія відкриття методики кристалізації ксантину й гуаніну
Відомо, що більшість хімічних речовин є аморфними. Однак для
доведення структури сполуки за допомогою рентгено-структурного аналізу
необхідно отримати її у кристалічному вигляді. На початку ХХ ст. сучасних
методів аналізу хімічних речовин практично не існувало (хроматографічний
метод аналізу був відкритий російським вченим Михайлом Цвєтом у 1903 р.,
проте цей винахід спочатку не отримав належної уваги і був забутий аж до
1931 р.; метод ядерного магнітного резонансу вперше спостерігали в 1946 р.
Фелікс Блох і Едвард Перселл, які були удостоєні за це відкриття Нобелівської
премії в 1952 р.). Тому для ідентифікації речовин використовували
різноманітні як хімічні (визначення кислотних та основних чисел, що давало
змогу знати приблизну молекулярну масу речовин; визначення кількості
ненасичених зв’язків у молекулі; елементного аналізу), так і фізичні
(визначення температури кипіння та плавлення; розчинність у різноманітних
розчинниках; морфологія кристалів) методи аналізу. Особливою увагою
користувалися метод порівняння з природною речовиною, виділеною з
живого організму, та якісні реакції.