Упрощенная HTML-версия
68
отримання органічних сполук не шляхом виділення їх із живого організму, а
шляхом синтезу, особливо з простих неорганічних речовин, у лабораторії
прискіпливо контролювалося ученими зі всього світу. Потрібно було не
просто отримати сполуку, а й довести, що це за речовина всіма відомими на
той час способами.
У хімічних лабораторіях інтенсивно працювали над утворенням інших
органічних сполук, але це не давало значних успіхів [34]. Питання синтезу
сечової кислоти було в той час дуже актуальним. М. Ненцький, тодішній
професор у Берні, заклався, що він буде першим, хто синтезує сечову кислоту
[53]. Як вказує А. Я. Данилевський в своїх листах А. М. Бутлерову: «робота у
відомого російського біохіміка М. В. Ненцького, який жив на той час в Берні,
серед європейських вчених, вважалася хорошою біохімічною школою» [184,
с.418]. Але у 1882 р. асистент Інституту лікарської хімії Віденського
університету український вчений І. Я. Горбачевський здійснив синтез сечової
кислоти, чим завдав ще одного нищівного удару віталізмові [34, 151].
Для синтезу сечової кислоти І. Я. Горбачевський проаналізував усі
напрацювання інших вчених, на основі чого почав розробляти методичні
підходи до самого синтезу. Він прийшов, зокрема, до висновку, що, очевидно,
в дослідах, які проводив Д. Штреккер [53, 151], аміак і вуглекислий газ
утворювалися у результаті дальшого розщеплення сечовини, що, ймовірно,
виникає з сечової кислоти. На основі логічного аналізу даних Д. Штреккера
І. Я. Горбачевський обрав вихідними продуктами для синтезу амінокислоту
гліцин та сечовину: «Мені вдалося добути штучно сечову кислоту таким
чином: чистий глікокол (добутий з гіпурової кислоти) був подрібнений в
дрібний порошок, змішаний з десятикратною кількістю чистої добутої з ціано-
кислого амонію сечовини і швидко нагрітої в колбі на металічній бані до 200-
230
о
С, аж поки спочатку безколірна і зовсім світла рідина забарвилася в
коричнувато-жовтий колір і стала каламутною. Після охолодження
розплавленої маси, вона була розчинена розведеним розчином лужного калію,