Стр. 60 - babichuk-iv-k

Упрощенная HTML-версия

60
бідним студентам. Ця Українська громада була першою на терені Чехії й
зробила позитивний внесок у чесько-українські відносини [119, с. 61].
Щодо організації системи навчання саме для української молоді
І. Я. Горбачевський, зокрема, був у складі делегації Наукового товариства
ім. Шевченка (НТШ), які добивалися відкриття українського університету у
Львові. Вчений був одним із засновників Українського вільного університету
у Празі. Окрім цього, І. Я. Горбачевський – один із ініціаторів створення
Української господарської академії у Подєбрадах.
Відомо, що велику роль зіграв у розвитку української науки
Український вільний університет. Своє розуміння завдань перед рідним краєм
очільники УВУ сформулювали ще у 1923 році: «Український Вільний
Університет постановив собі за провідну ідею і перший обов’язок – служити
потребам краю і рідного народу. Свою задачу за кордоном вважає він за
тимчасову, він має приготовляти нашу молодь до діяльності серед рідного
народу в своїх інституціях та майбутніх урядах. УВУ має полегшити
сформування Українського університету або університетів на рідній землі і
має, як готовий організм, бути перенесений у відповідний час на рідну
територію, туди, де його буде найбільше потрібно». Очільники УВУ вірили,
що благодатний час для розвитку української науки в Україні таки настане і
робили для цього все можливе [119, с. 61].
Велич українського вченого була помічена і на Східній Україні. У 1925
році І. Я. Горбачевський був обраний дійсним членом ВУАН. Питання
обрання вченого членом Української Академії наук розглядалось на двох
спільних засіданнях Академії: 23 березня 1925 р. було заслухано поданий від
ІІ відділу життєпис, реєстр і оцінку наукової діяльності професора
І. Я. Горбачевського. 6 квітня 1925 р. відбулося чергове засідання,
головуючим був президент В. Липський, на ньому вченого було обрано
дійсним членом ВУАН [5, арк.70].