Упрощенная HTML-версия
57
синтезу і розщеплення нуклеїнових кислот, що інтенсивно опрацьовується в
наш час і поглиблює наші уявлення про суть життя на молекулярному рівні.
Праці І. Я. Горбачевського з вивчення утворення сечової кислоти в організмі
дають ключ для розуміння патогенезу подагри та її лікування [53, с.7].
У серпні 1883 року ректорат Празького німецького Карло-
Фердинандового
університету
надіслав
офіційне
запрошення
І. Я. Горбачевському очолити кафедру фармакології. Тому у вересні 1883 р.
він переселився до Праги [119, с. 59]. Незабаром після приїзду
І. Я. Горбачевського запросили працювати у Крайовій санітарній раді, яка
складалася переважно з професорів обох (чеського і німецького) медичних
факультетів у Празі. Рада розглядала усі найважливіші санітарні проблеми –
від різних чисто медичних до справ промислової гігієни. Тут він серйозно
зайнявся проблемою чистої питної води. Молодий вчений науково довів, що
вода у Влтаві не є прийнятною для споживання людиною. І це було першим
важливим результатом його праці у Празі. Невдовзі чехи залишилися йому
назавжди вдячні за те, що він застеріг епідемію черевного тифу. Він обійняв
посаду члена Санітарної Ради Чеського Королівства [119, с. 59].
Праця І. Я. Горбачевського була багатогранною і різноманітною. Його
ім’я стало широко знане в Європі. У 1900 р. він був обраний віце-президентом
на Міжнародному лікарському конгресі в Парижі та президентом хімічної
секції. Вченого неодноразово обирали деканом медичного факультету, а в
1902–1903 pp. був навіть обраний ректором Празького університету [119, с.
59]. За визначну наукову і водночас практичну діяльність професора
І. Я. Горбачевського у 1908 році було нагороджено орденом Залізної Корони
ІІІ класу [53, с.8].
Чим більше І. Я. Горбачевський досягав успіху, тим більше мав потребу
у нових, достовірних та глибших знаннях. Він був упевнений, що для
розвитку постійно потрібні нові джерела.