Упрощенная HTML-версия
42
вище у листі обставини, щоб не допускати подібних речей. І. Пулюй
погодився організувати і головувати на цих дебатах. Як бачимо, у листах
цього фонду вперше знайдено подібного роду перипетії, які показують усю
складність ситуації, в якій перебував учений. Це пов’язано з відомим фактом
перебування І. Я. Горбачевського в Австро-Угорській імперії, яка на той час
не зовсім прихильно ставилася до Російської імперії. Тому не виключено, що
агентури обох імперій працювали на розірвання зв’язків між українською
інтелігенцією, яка опинилася з різних боків. Решта листів носить
інформативний характер.
У Архіві Президії національної академії наук України опрацьовано
офіційні протоколи про засідання членів академії, в яких було розглянуто
питання про обрання дійсним членом ВУАН (позаштатного) професора
І. Я. Горбачевського, проте залишено вільне місце щодо спеціалізації
академіка, що є раніше не висвітленим фактом. Хоча цим же пунктом 3 у
порядку денному було прийнято Іоаникія Олексійовича Малиновського
позаштатним академіком за спеціальністю «Народне право». Очевидно, що
різноплановість роботи вченого викликала обговорення.
У протоколі від 23 березня 1925 року в ч. 216, було заслухано поданий
від другого відділу життєпис, реєстр праць та оцінку наукової діяльності
професора І. Я. Горбачевського.[5, арк. 70, 71]. Головував на цьому засіданні
академік В. І. Липський. Присутніми були дійсні члени академії
М. Т. Біляшевський,
М. П. Василенко,
К. Г. Воблий,
Є. П. Вотчал,
О. М. Гіляров,
Д. О. Граве,
М. С. Грушевський,
С. О. Єфремов,
М. Т. Кащенко, А. В. Корчак-Чепурківський, М. М. Крилов, А. М. Лобода,
Хв. І. Мищенко,
О. П. Новицький,
М. Г. Птуха,
Г. В. Пфейфер,
В. І. Срезневський, О. В. Фомін, В. Г. Шапошников, І. І. Шмальгаузен.
Неодмінний секретар – академік А. Є. Кримський.
Вирішено, що вибори мають відбутися на найближчому черговому
спільному зібранні. На засіданні 6 квітня 1925 року І. Я. Горбачевського було