Упрощенная HTML-версия
32
«Історії Академії наук Української РСР» (1982) та «Українському
радянському енциклопедичному словнику» (1986).
Особливим
випадком
у
дослідженні
наукового
доробку
І. Я. Горбачевського можна вважати біографічну працю Я. Баб’юка, яка була
приурочена 20-ій річниці з дня смерті академіка [34]. У публікації наведено
інформацію про наукові дослідження вченого. При цьому у роботі відзначено,
що І. Я. Горбачевський «твердо стояв на матеріалістичних позиціях» і своїми
працями завдав «значного удару ідеалістичним теоріям» у біології та біохімії.
Це дає розуміння того, як у ті непрості часи можна було публікувати матеріли
про особистостей, які не відповідали марксистській ідеології. Без цієї
прив’язки до Панівної системи спогад про І. Я. Горбачевського в 1962 р. не
побачив би світу. Особливе місце в науково-дослідних роботах Я. Баб’юка
займає його некролог про І. Я. Горбачевського, що є важливим джерелом
вивчення життєдіяльності й творчих надбань ученого [35]. Ще однією
роботою Я. Баб’юка була стаття, надрукована у «Лікарському віснику» в 1970
році [36]. Автор здійснив спробу скласти бібліографічний покажчик наукової
спадщини професора І. Я. Горбачевського і подав хронологічний список праць
про нього.
Загалом становлення історіографії з питань внеску І. Горбачевського в
розвиток національної і світової науки та його громадсько-просвітницької
діяльності епізодично розглянули в науково-популярних статтях І. Герета [37],
М. Гончаренко
[38],
Г. Конопелько
[39],
В. Короткоручко
[40],
М. Шляхтиченко [41] та ін. Вищезгадані дослідники здійснили спробу глибше
й об’єктивніше оцінити творчу спадщину І. Я. Горбачевського. У небагатьох
публікаціях радянського часу автори, переважно, применшували роль і місце
науковця у духовній історії України. Висновки дослідників переповнені
властивою для всієї радянської історіографії зайвою політизацією і
намаганням засудити ті погляди І. Я. Горбачевського, що не відповідали
марксистським теоретично-методологічним засадам.