Стр. 174 - babichuk-iv-k

Упрощенная HTML-версия

174
лояльність до ідеї збереження документальних і меморіальних свідчень про
визвольну боротьбу українців у різних її проявах.
Наприкінці травня 1925 р. академік І. Я. Горбачевський обговорив
деталі заснування МВБУ зі заступником міністра закордонних справ ЧСР
В. Гірсою та міністерським радником Завазалом, які підтримали створення
українського музею на громадських засадах (без державних дотацій).У
результаті міністерство закордонних справ Чехо-Словаччини також виділило
в тимчасове користування Музею визвольної боротьби України невелике
приміщення.
Музей визвольної боротьби України бачив перед собою обширне поле
діяльності, спрямованої на далеку перспективу. З набуттям приміщення
розпочалось формування експозиції, Товариство звернулося до української
громадськості з проханням здавати експонати і матеріали для Музею
визвольної боротьби України [69, с. 11].
Експозиція формувалась з різних джерел. Першими експонатами, що
лягли в основу фондів Музею визвольної боротьби України, були книжки,
часописи, карти, художні полотна, військові прапори, письмові документи і т.
п., що їх привезли з батьківщини українські емігранти [223]. До Музею
визвольної боротьби України почали надходити матеріали від українців з
інших міст і країн світу. Зокрема з Австрії, Югославії, Франції, Італії,
Північної Америки, Аргентини, Маньчжурії. Отримали деякі документи та
матеріали з України – здебільшого архіви Українських січових стрільців,
Головної команди – штабу Української галицької армії, дипломатичних місій
Української Народної Республіки [73, с. 73–74] Частину матеріалів зберігали
на складі Українського вільного університету. У квітні 1934 р.
І. Я. Горбачевський звернувся до громадськості з такими словами: «Радісно
бачити, як українці з усього світу цеглину за цеглиною складають
національний дар на Український дім у Празі, навіть безробітні еміґранти,
навіть малі діти» [73, с. 75–76]. Пожертвування на будинок музею надходили