Стр. 164 - babichuk-iv-k

Упрощенная HTML-версия

164
професори університетів, студенти, інтеліґенція, представники посольств і
преси, але найбільше в залі «Єдності» було робітників. Усіх зблизило гнітюче
почуття кривди, яку Антанта заподіяла українському населенню Галичини.
Були також присутні студенти інших національностей: чехи, югослави, євреї.
Своєю участю вони висловлювали підтримку українцям у їх боротьбі з
польськими окупантами. Збори під головуванням І. Я. Горбачевського
відбувалися в атмосфері політичного піднесення, промовці говорили про
потребу оборони української культури та самостійності українського народу.
Завершилося зібрання прийняттям ухвали з протестом проти дій польських
властей у Східній Галичині. В одному з пунктів було написано: «Ми невтомно
будемо боротись проти злобних польських наїзників так довго, доки польські
війська не відступлять за Сян, а український народ не стане суверенним
самостійним господарем на власній землі» [17, с. 5–6]. Звичайно, заявленим
цілям не судилося збутися, проте діяльність української громади в умовах
окупації заклала свої цеглини і в майбутню незалежність України, і в
історичне підґрунтя існування сучасності.
Із закінченням військових конфліктів боротьба за українські наукові
інституції в краї не припинялась. І. Я. Горбачевський, незважаючи на свою
багатогранну діяльність і значну зайнятість, і надалі підтримував українську
громадськість у питанні заснування у Львові українського університету. Так, у
листі І. Я. Горбачевського, О. Колесси, С. Дністрянського, С. Рудницького,
С. Смаль-Стоцького до Наукового товариства ім. Шевченка [223, c. 448]від
2 лютого 1925 р. йшлося про те, що значна частина студентів змушена
здобувати освіту за кордоном, а в Україні засновано таємний український
університет в Львові. Але польська влада не визнає закордонних студій
українців, а також студій у таємному українському університеті. Вчинок
професорів із підписанням цього листа був спрямований на те, щоб зупинити
повну руїну в культурі, та, за можливості, розпочати наукову організацію
вищого українського навчального закладу на легальній основі. Польська