Упрощенная HTML-версия
141
народній системах, наслідком яких стало зближення обох систем. Вони стали
простіші, доцільніші, послідовніші і взаємодоповнюючі.
І. Я. Горбачевський вважав, що «стан української хімічної номенклатури
є докладно знаний лише цим фахівцям-хемікам, котрі до подрібна слідкували
за дотичною фаховою літературою, але всі інші, навіть фахівці, що,
розпорошені по цілім світі, які жиють у тяжких умовинах життя, не могли
його пізнати, особливо не знають, вони української народної номенклатури.»
[219, c.7].
Деякі українські педагоги, які працювали в Карпатській Україні,
зверталися до І. Я. Горбачевського з проханням «порадити в справі
української хімічної номенклатури для українських середніх шкіл у яких у цім
напрямі панувало безладдя, підсилене ще й чужомовними впливами» [219,
c.7].
Незважаючи на те, що подібні роз’яснення по хімічній номенклатурі для
українських шкіл в подальшому не потребували додаткових сил,
І. Я. Горбачевський не раз піднімав питання української хімічної
номенклатури у своїх виступах та наукових працях. Вчений вважав, що дана
потреба зумовлена необхідністю освоїти міжнародну хімічну номенклатуру
широкому загалу фахівців, «що справою цікавляться безпосередньо…, а далі
теж тому, що значення теперішнього стану в розвитку української хімічної
номенклатури досі належно не оцінено» [219, c.7].
Перегляд міжнародної і народної номенклатури, яку розглядав
І. Я. Горбачевський показав тогочасний стан і взаємне відношення обох
систем. Для початку вчений коротко переглянув назви «первнів» (хімічних
елементів):
«Номенклатура первнів
(елементів). Окрім первнів, що мають
народні назви: залізо (Fe), золото (Аu), мідь (Сu), олово (оливо) (Рb), ртуть
(Hg), срібло (Ag), сірка (S), і первнів, яких назви загально прийнялися в
українській мові: азот (N), водень (Н), кисень (О), вапень (Са), вуголь