Упрощенная HTML-версия
140
Варто зазначити, що досить велику увагу І. Я. Горбачевський приділив
вивченню інших рідин організму: лімфи, гною, перитонічним рідинам,
плевральній та перикардіальній рідині.
Аналізуючи
інформацію
з
підручника
«Лікарська
хімія»
І. Я. Горбачевського, необхідно звернути увагу на доступне викладення
існуючої на той час інформації, оскільки біохімія зокрема, та й хімія загалом
лише набирали обертів у своєму розвитку. В наш час кількість підкласів
сполук є значно меншою, а більшість даних термінів є незнайомими для
викладацького складу хімічних факультетів, проте кількість інформації про
класи сполук, їх властивості, способи визначення та застосування є суттєво
більшою, як видно із сучасних підручників з біохімії [180, 199-201].
Щоб вдовільнити бажання слухачів і тому, що потреба в підручниках
українською мовою відчувалася давно, І. Я. Горбачевський вирішив написати
хімію ще й українською мовою. Роботу над «Неорганічною хімією» було
розпочато у 1921 р., а вже весною 1922 р. матеріали були готові до друку.
Проте через неврегульоване питання щодо хімічної термінології в
неорганічній хімії, подання книги до друку було вікладено.
Для врегулювання проблеми щодо уніфікованості української хімічної
термінології І. Я. Горбачевський підняв це питання «у вступнім викладі в
Подєбрадах і в статті в ч.1 «Українського медичного вісника», Прага 1923,
щоби викликати діскуссію і справу раз вирішити спільним порозумінням
компетентних спеціалістів».
І. Я. Горбачевський добре розумівся на необхідності створення
української хімічної термінології, яка б максимально наближала її до
міжнародної. Це простежувалося у його викладах в Українському вільному
університеті в Празі.
Вчений вважав, що номенклатура потребує змін відповідно до нових
відкриттів у хімії, бо настали різні основні зміни як у міжнародній так і у