Упрощенная HTML-версия
134
з них мала стипендії від чехо-словацького уряду. Метою заснування стала
потреба в освіті для української молоді, яка після Перших Визвольних змагань
масово опинилась у еміграції [73, с. 64]. Навчання зробили безкоштовним.
Як і УВУ, УГА діставала щораз менші дотації від чеської влади, а в
1928 р. міністерство хліборобства заборонило приймати нових слухачів і
наказало поступову ліквідацію УГА, яку закінчено в 1935 році.
Наприкінці 1926 р. І. Я. Горбачевського обрали позаштатним членом
Українського наукового інституту в Берліні, який виник завдяки підтримці
гетьмана П. Скоропадського [108, с. 210]. Український науковий інститут
насамперед займався підтримкою української науки й культури в Німеччині,
взаємодією та спілкуванням між українськими й європейськими науковцями
та студентами, підтримкою української студентської молоді в Німеччині. [108,
с. 211]. І. Я. Горбачевський у цьому університеті вів заняття з неорганічної,
органічної та фізіологічної хімії [67, с. 61]. У листі І. Я. Горбачевського до
І. Мірчука професор зазначив, що інститут веде різнобічну наукову діяльність,
незважаючи на важку економічну кризу в країні.
Після виходу на пенсію І. Я. Горбачевський сконцентрувався на
українських освітніх закладах й на громадських засадах працював в
Українському вільному університеті, Українській господарській академії у
Подєбрадах, Українському високому педагогічному інституті ім.
М. Драгоманова в Празі [67, с. 107].
Таким чином, досягнення академіка І. Я. Горбачевського на ниві чеської
і української науки та педагогіки справді величезні. Вони є фундаментом, на
якому розвивались і розвиваються окремі галузі природничих та медичних
наук. І. Я. Горбачевський залишив у спадок світовій науці чимало наукових
праць, що досі не втратили практичної цінності й продовжують залишатися
теоретичною базою для сучасної біохімії. Теоретичні та експериментальні
праці професора мали значний вплив на розвиток окремих напрямків біохімії,
гігієни, екології, епідеміології, токсикології, судової медицини.