Стр. 130 - babichuk-iv-k

Упрощенная HTML-версия

130
науки за останні 50 років» [108, с. 245]. Усі наступні дні учасники з’їзду
виступали на засіданнях окремих секцій і підсекцій в аудиторіях Карлового
університету [108, с. 245]. 7 жовтня 1926 р. в хімічній аудиторії природничого
факультету відбулось урочисте закриття з’їзду [114, с. 71].
Успішне проведення першого Українського наукового з’їзду створило
атмосферу дієвості, загострило відчуття потреби єднання українських
наукових сил на світовому рівні.
Другий Український науковий з’їзд у Празі мав відбутися через п’ять
років після першого, тобто в 1931 р. Але його організація затягнулась, і він
пройшов аж у березні (від 20 до 24) 1932 р. Його ініціатором й організатором,
як і першого з’їзду, був Український академічний комітет, який доручив
організаційну працю спеціальній організаційній комісії під головуванням
академіка С. Смаль-Стоцького. Організаційна комісія, котру поповнили
голови секцій та підсекцій, підготувала і провела з’їзд – виробила його статут,
програми праці й т. д.; її члени також подбали про видання містких матеріалів
з’їзду, і вони вийшли у Празі в 1934 р.
1931 року якраз в період святкування 10-ліття Українського вільного
університету, ректор І. Я. Горбачевський з гордістю відзначив: лише протягом
року докторами філософії тут, у Празі, стали четверо провідних українських
письменників. Це – Олександр Олесь, Ольга Кобилянська, Богдан Лепкий та
Василь Стефаник [149, с. 44].
Окрім визнання на високих посадах, І Я. .Горбачевський користувався
значним авторитетом, що відображалось в ставленні до нього з боку
Університету, академічної спільноти, суспільства. 14 травня 1924 р.
громадськість Праги широко відзначила 70-ліття від дня народження
І. Я. Горбачевського [73, с. 48; 6; 10; 14]. 18 травня 1934 р. в Українському
вільному університеті в Празі відбулося свято з нагоди 80-х роковин від дня
народження ректора І. Я. Горбачевського [8].