Стр. 128 - babichuk-iv-k

Упрощенная HTML-версия

128
обрання на таку посаду. Його обрали на загальних зборах професорів і
доцентів 16 червня 1923 р. на 1923–1924 навчальний рік [73, с. 45; 164, арк. 1-
48]. Для української культури цей університет мав навіть більше значення,
ніж можна було сподіватися на початку його заснування [104, с. 7; 158, арк. 1].
На 1931–1932, 1932–1933, 1933–1934, 1934–1935 навчальні роки ректором
Українського вільного університету також обрали І. Я. Горбачевського [73, с.
67; 164, арк. 1-48], що свідчить про його високі інтелектуальні, комунікативні
та дипломатичні якості. Правничий факультет Українського вільного
університету за весь час діяльності нагородив титулом почесного доктора
лише академіка І. Я. Горбачевського (першого), професора О. Колессу й о.
Августина Волошина [108, с. 132; 159, арк. 1-442].
Працюючи в Українському вільному університеті, І. Я. Горбачевський
вів помітну науково-організаційну діяльність української спільноти. Зокрема,
розпочав підготовку до скликання у цьому місті першого з’їзду українських
учених [172, арк. 1-44].
Важко переоцінити потребу в науковому спілкуванні для розширення
наукових знань й потребу консолідації активних членів громади задля
розширення можливостей української громади, поширення української
справи. Тому роль наукових з’їздів видається вкрай потрібною та важливою.
Завданнями першого наукового з’їзду українських вчених І. Я. Горбачевський
бачив вирішення таких проблем:
• розширення зв’язків українських учених із закордонними вченими й
установами;
• створення з допомогою міжнародної наукової громадськості нових
українських установ і підтримка існуючих;
• допомога українським науковим силам у виконанні їх наукових
планів;
• організація наукових з’їздів та науково-видавничої справи.