Стр. 127 - babichuk-iv-k

Упрощенная HTML-версия

127
професора у Празі багато в чому спрямовувалась на культурно-наукове й
політичне відродження його народу [73, с. 44].
Український вільний університет, на той час, був єдиним у світі
українським університетом, який створили відомі українці-емігранти [149, с.
40; 158, арк. 1-3]. Мовою викладання в УВУ була прийнята українська, але
запрошені фахівці читали деякі лекційні курси чеською, французькою,
англійською та німецькою мовами. Всі ці мови, як і класичні (латинь,
грецька), вивчали в Українському вільному університеті. Навчання було
безкоштовним (в останні роки символічну плату все ж ввели) [216]. До
викладання на двох факультетах – філософічному (з відділами історично-
філологічним та природничих наук) і суспільно-правничому (з відділами
правничим та економічних наук) залучили відомих українських учених-
емігрантів. Серед них були: історик мистецтва Д. Антонович, філологи
С. Смаль-Стоцький і Л. Білецький, історики й археологи В. Борковський,
Д. Дорошенко, В. Щербаківський, О. Лотоцький, географ С. Рудницький,
економісти В. Тимошенко, О. Мицюк, юристи С. Дністрянський, Р. Лащенко,
В. Старосольський та ін. [107, с. 216; 159, арк. 1-23; 213].
Незважаючи на значні досягнення, І. Я. Горбачевський, який звик до
ідеалів й певного перфекціонізму в роботі, завжди залишався критичним.
Підсумовуючи наукову діяльність УВУ, професор вважав, що вона, попри
певні здобутки, ще не досягла бажаного рівня. Український вільний
університет не збільшив своїх наукових сил у потрібній кількості, не зміг
надалі забезпечувати стипендіатів і створити сталий континґент слухачів [73,
с. 47]. На підтримку університету І. Я. Горбачевський жертвував й свої
матеріальні ресурси: у 1925 р. він пожертвував свою ректорську платню на
розвиток бібліотеки університету [73, с. 48].
У створеному й завдяки зусиллям І. Я. Горбачевського закладі він був
обраний на високі посади. Зокрема, став третім ректором Українського
вільного університету. Для І. Я. Горбачевського це було перше та не останнє