Упрощенная HTML-версия
112
населення в умовах війни. Нові проблеми поєднувались із старими
національними протиріччями в імперії. І. Я. Горбачевського нещадно
критикували як чеські, так і українські газети, звинувачуючи в тому, що він
нібито служить цісареві – гнобителеві Галицької України [173, арк. 31-32]. За
прийняття посади міністра охорони здоров’я президія Чеської академії наук
вимагала від вченого зречення членства в цій науковій установі. На це
І. Я. Горбачевський негайно відповів, що кожному чехові відоме його
українське походження, і функцію міністра він прийняв на прохання
українських депутатів [144, с. 103]. Чехи не могли зрозуміти його українських
політичних поглядів, тому вважали дії І. Я. Горбачевського виявом
австрофільства [41, с. 9]. Ставши міністром здоров’я, передав свою кафедру в
університеті та свою гордість – Інститут лікарської хімії, який він також
створив, одному з колишніх своїх асистентів, професорові Е. Форманекові, а
сам виїхав із Праги до Відня.
У своїй праці «З моїх споминів. Моя санітарна праця»
І. Я. Горбачевський так згадував про своє призначення: «30 серпня 1917 р.
мене призначено міністром. Декрет містив заклик: перебрати керму
підготовчих праць для створення Міністерства здоров’я, що буде вести свою
діяльність самостійно від існуючого Міністерства суспільної опіки» [178, с.
15].
І. Я. Горбачевський, будучи людиною достатньо скромною, намагався
залишатися у тіні, не тільки не підкреслюючи своїх заслуг, а навпаки, старався
коментувати їх як щось звичайне, природне, продиктоване ходом подій [54].
Проте здійснені ним справи дозволяють говорити досить переконливо про
неабияку солідність діяльності.
Міністр охорони здоров’я І. Я. Горбачевський розпочав формування цієї
нової структури Міністерства охорони здоров’я – з усіма характерними йому
цілеспрямованістю та відповідальністю. Чим саме мало займатись
міністерство, відомо з цісарського розпорядження від 24 жовтня 1917 р. Коло