Упрощенная HTML-версия
105
частину грошей, покращиться здоров’я, що позитивно позначиться на
працездатності, збільшиться кількість працюючого населення. Тобто держава
зможе отримати свій дохід не від продажу алкоголю, а шляхом отримання
податків на прибуток працюючих громадян, а також зекономить на утриманні
лікарень і в’язниць.
І. Я. Горбачевський звернув також увагу і на те, що для отримання
прибутку з часом держава зможе оподаткувати слабоалкогольні напої (акциз
на слабоалкогольні напої в Україні ввели з 1 липня 2015 року). Але поки ці
напої ще не є розповсюдженими, то про їх оподаткування не може бути мови.
Заборона на вживання алкогольних напоїв була невигідною також і для
заводів, які випускали цей вид продукції. Вони навпаки намагалися
розширити ринок збуту, а також кількість проданих одиниць. Саме тому,
одним із вирішень цього питання І. Я. Горбачевський вважав переобладнання
цих заводів для випуску слабоалкогольних і безалкогольних напоїв високої
якості: «Се принесло би не тільки алкогольному промислу великі користи, але
також і здоровним інтересам людства» [205].
Дослідження І. Я. Горбачевського актуальні і сьогодні. Заводи, що
виробляють алкогольні напої в Україні, отримують надприбутки, а акцизний
збір становить левову частку бюджету держави. Шляхи ж вирішення
проблеми алкоголізму на рівні країни зводяться до запровадження додаткових
податків і, як наслідок, до здорожчання алкогольних виробів та контролю
мінімальної ціни на цю продукцію. Проте, як показують дослідження
І. Я. Горбачевського, це не панацея. У пошуках більш дешевого алкоголю
населення все частіше використовує напої, які не пройшли контроль якості,
такі як самогон та розведений спирт, що, в свою чергу, може негативно
відображатися на здоров'ї людей [155].
Отже, І. Я. Горбачевський вперше дослідив шкідливий вплив абсенту на
людський організм і запропонував, будучи членом Найвищої санітарної ради,
низку заходів для покращення здоров’я людей. Аналіз наукових праць