Упрощенная HTML-версия
103
не лише в харчовій промисловості, а й як розчинник при виробництві лаків,
фарб, у медицині. Широкий спектр застосування спричинював поширеність та
доступність цієї речовини. Проте саме доступність спирту підштовхувала
соціально незахищене населення, особливо селян, до вживання технічного
спирту замість дорожчої горілки [206]. Аби утримувати ціни на спирт на
якомога нижчому рівні та водночас унеможливити його вживання для
харчових потреб, держава запровадила низку заходів, серед яких було
додавання до етанолу піридинових сполук або метилового (деревного) спирту
– сильної отрути, яка у малих кількостях викликає сліпоту, у великих –
спричиняє смерть [207]. Отриманий технічний спирт був не те що
непридатний, а небезпечний для споживання.
У зв’язку із нововведеннями для контролю здоров’я робітників, які
працюють зі спиртом як із розчинником, головуючих зобов’язали звітувати
про самопочуття та захворювання, які могли бути пов’язані із отруєннями
парами метилового спирту. Було отримано 14 звітів, де вказувалося про часті
захворювання, основними симптомами яких були головний біль, кашель,
нежить, втрата апетиту, екземи, пекучий біль у гортані і грудях. Крім
повітряно-крапельного шляху, метанол потрапляв у організм при контакті із
пошкодженою шкірою, викликаючи запалення на місці пошкодження.
Погіршення здоров’я не спостерігалось при застосуванні чистого спирту або
спирту, денатурованого піридиновими сполуками або терпентиновими оліями
(скипидаром). Отже, перелічені симптоми викликав метанол [80, 155, 206].
Таким чином було експериментально доведено, що метиловий спирт є
більш отруйним, ніж етиловий, і це розвіяло міф, що найнижчий член
гомологічного ряду насичених спиртів нібито є найменш отруйним [206].
З метою покращення здоров'я працюючого населення Найвищою
санітарною радою було впроваджено низку заходів [80, 155]:
1) впровадження основної вентиляції на підприємствах, які
працюють із розчинниками;