Стр. 101 - babichuk-iv-k

Упрощенная HTML-версия

101
У 1912 році в журналі «Здоров’я» [205] було надруковано витяг з
реферату Найвищої ради здоров’я, який містив перелік компонентів хімічного
складу абсенту, де поряд із екстрактом полину вказувались «туйалкоголь»,
феландрен, кадеїн, а також монотерпін (туйон) – найважливіший компонент з
точки зору токсикології. Крім цього, абсент також містив ефірні олії тмину,
анису, коріандру, меліси, ромашки, петрушки та ін. Автором цього реферату
був професор, доктор наук І. Я. Горбачевський. Саме український вчений
проводив дослідження шкідливості абсенту для здоров’я населення, адже на
той час абсент був дуже популярним алкогольним напоєм. І. Я. Горбачевський
припустив, що ні сам по собі екстракт полину, ні сам по собі спирт, а лише
поєднання цих двох складників призводило до хвороби «абсентизму». Хоча,
як вказував вчений, з іншого боку, вживання самої лише ефірної олії полину
призводило до болю у шлунку, нудоти, запаморочення, а споживання більше
15 г цієї субстанції викликало у дорослої людини судоми, втрату свідомості,
приступи епілепсії, а при хронічному вживанні цього екстракту розвивалися
захворювання нервової системи [205].
Наступним етапом роботи Івана Яковича було дослідження інших
алкогольних напоїв, таких як ракі, самбука, чентерба, шартрез та деяких
інших, вживання яких також може негативно відобразитися на здоров’ї
людини. За впливом на організм І. Я. Горбачевський поставив ці напої в один
ряд із абсентом. Автор пояснював це наявністю у цьому алкоголі ефірних
олій, які можуть по-різному впливати на організм: деякі можуть лікувати
корчі, інші – рани, а є олії, які ще не достатньо вивчені і тому небезпечні.
Опрацьовуючи документ про заборону вживання абсенту у Швейцарії,
І. Я. Горбачевський звернув увагу на те, що перелік алкогольних напоїв, які є
похідними абсенту, є неповним. Він вважав, що перелік похідних абсенту
потребує розширення: «За похідні абсенту треба вважати ті ароматичні
горілки, які за зовнішнім виглядом схожі до абсенту, навіть якщо не мають
ароматичних складників полину» [80, 155, 205].