Упрощенная HTML-версия
95
3) 1930 – 1943 рр. – проводив дослідження з пасовищного утримання
молочної худоби, вирощування телят, працював над проблемою вирощування і
нагулу м'ясної худоби, розробив принципи і методи спрямованого вирощування
молодняку ВРХ;
4) 1932 – 1943 рр. – досліджував етіологію, клініку, діагностику і
профілактику А-гіповітамінозів у телят південних степових районів України та
південно-східних посушливих і сухих степів Заволжя й Казахстану; проводив
роботу з вивчення порівняльного вмісту вітаміну В
1
в дріжджовому та не
дріжджовому ячмені; досліджував перетравлення поживних речовин у
молодняку ВРХ у різному віці, одночасно з вивченням морфологічного
розвитку зубної системи;
5) 1943 – 1978 рр. – досліджував зв’язок поживності кормів та
продуктивністю тварин різних видів і статево-вікових груп, розробляв способи
підвищення ефективності використання поживних речовин кормів, обґрунтував
оптимальні умови використання існуючих та нових кормових добавок,
удосконалював норми годівлі тварин. Наукові досягнення академіка не
втратили своєї актуальності й продовжують розроблятися, створеним
П. Д. Пшеничним, Київським науково-освітнім центром годівлі тварин та
технології кормів.
3.2.
П. Д. Пшеничний – один із фундаторів наукового
напряму з онтогенезу сільськогосподарських тварин
Індивідуальний розвиток організму, або онтогенез (від грец. ????? –
існуюче та ??????? – походження), – це сукупність послідовних процесів з
моменту виникнення зиготи до утворення складного багатоклітинного
організму з великою кількістю по-різному диференційованих клітин, тканин і
органів до смерті. У різних груп організмів онтогенез має свої особливості, які,