Стр. 184 - polyvach-ma-k

Упрощенная HTML-версия

184
звільнення її працівників. 16 травня 1962 р. П. Д. Пшеничний був звільнений з
посади академіка-секретаря відділу тваринництва УАСГН.
Під час пошукової роботи було знайдено в фондах архіву НУБіП України
звернення П. Д. Пшеничного від 18 травня 1962 р. до ректора УСГА з
проханням зачислити його на основну роботу на посаду завідувача кафедрою
годівлі с.-г. тварин УСГА з 16 травня 1962 р. Прохання було задоволено
Наказом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР № 283 від
31 липня 1962 р. [5, арк. 61-62, 82].
Маючи великий життєвий досвід та загострине пучуття справедливості
П. Д. Пшеничний всіляко старався допомогти своїм колегам та учням, які
потребували допомоги. Коли 26 травня 1976 р. комісія партійного контролю
(КПК) при ЦК КПРС виключила із партії і зняла з посади ректора УСГА (1968–
1976) хорошого друга та колегу, П. Д. Пшеничного – В. В. Юрчишина,
науковець став на його захист. Це все відбулося в результаті внутрішніх
наукових і партійних чвар. В. В. Юрчишину були висунуті звинувачення в
розвалі академії, НДГ «Великоснітинське» (сучасне – «Великоснітинське
навчально-дослідне господарство ім. О. В. Музиченка»), і ще багато чого. Як
зазначає сам звинувачений: «дійшло і до погроз: не підпишеш документів –
згниєш, і навіть не в Сибіру. Єдине, чого не змогли забрати, бо відстояли
московські колеги, - це наукові ступені та вчені звання» [166].
З цього приводу Павло Дмитрович Пшеничний пише листи до членів
Політбюро ЦК КПРС – Голови КПК при ЦК КПРС А. Я. Пельше (Додаток Д.1)
і Першого секретаря ЦК КП України В. В. Щербицькому (Додаток Д.2) і
пропонує переглянути рішення щодо В. В. Юрчишина, відстоюючи невинність
колеги. На нашу думку подібні листи та висловлювання П. Д. Пшеничного були
досить опозиційними та досить сміливими для тодішнього режиму, тому
наведемо ці документи в додотках. Не дивлячись на тяжкий період в житті,
В. В. Юрчишин продовжив роботу в Інституті аграрної економіки УААН
завідувачем відділів: управління сільським господарством, теорії і методології
розвитку аграрних відносин, аграрної і соціальної політики (1976–2005) [165].