Упрощенная HTML-версия
14
РОЗДІЛ 1
ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ТЕОРЕТИКО-
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Історіографія проблеми
Протягом останньої чверті ХХ ст. значно зріс науковий інтерес до
проблеми розвитку вітчизняної сільськогосподарської (с.-г.) дослідної справи.
Істориками, економістами-аграрниками, фахівцями інших наукових напрямків
підготовлена низка робіт присвячених історичним особливостям розвитку
наукових знань, діяльності провідних вчених у напрямку наукового
забезпечення економічного та соціального розвитку аграрного сектора України
в ретроспективі кількох століть. Проведена нами систематизація та аналіз праць
з історії науки і біографістики показали, що багатогранна діяльність багатьох
вчених, організаторів аграрної науки висвітлена нерівномірно, залишається
чимало нез’ясованих сторінок біографії, творчого шляху тощо. До таких вчених
належить і П. Д. Пшеничний (Додаток А.1). З’ясовано, що його постать
залишалась комплексно малодослідженою і не знайшла належного місці в
енциклопедичній, біографічній, бібліографічній літературі, вона належно не
поцінована в науковій спадщині, не стала об’єктом історичної пам’яті
українського народу. Науковий інтерес до постаті П. Д. Пшеничного не завжди
був сталим, він часто затухав, що значною мірою пов’язувалося з суспільно-
політичними реаліями, науковою кон’юнктурою. Повідомлення про наукові
результати вченого найчастіше ставали свідченням активізації його участі у
розвитку вітчизняної зоотехнічної науки, реорганізації с.-г. у різні періоди
радянської епохи. Ім’я вітчизняного вченого, одного з організаторів та
новаторів зоотехнічної науки 1930–70-х років ХХ ст., теоретика і практика з
питань фізіології та годівлі сільськогосподарських тварин Павла Дмитровича