Упрощенная HTML-версия
131
П. Д. Пшеничного годівля перш за все має бути правильною – це основа
підвищення продуктивності тварин та зниження собівартості продукції.
Дослідник розумів, що без належної годівлі не можна буде говорити про
здоров’я с.-г. тварин, які завдяки своїм продуктивним якостям здатні
задовольнити потреби населення в продукції тваринного походження [242, С. 9].
У наукових статтях: «Научные основы кормления сельскохозяйственных
животных» (1951) [229] та «О разработке научных основ кормления
сельскохозяйственных животных» (1951) [231], П. Д. Пшеничний відзначає,
що наука про годівлю с.-г. тварин повинна бути наукою про управління
обміном речовин. Практичним завданням цієї науки є управління
продуктивністю тварин (ріст і розвиток, плодючість, молочність, м’ясність,
вовновість та ін.) через відповідну їх годівлю.
Для вирішення завдання по
управлінню обміном речовин необхідно знати:
1) природу с.-г. тварин, склад і властивості кормів та їх дію на організм;
2) загальну (енергетичну) поживність кормів і раціонів, яка характеризує
рівень живлення тварин;
3) норму годівлі, тобто кількість речовин і енергії, необхідних для
одержання визначеної продукції у певних умовах існування тварин;
4) організацію і техніку годівлі тварин для одержання від них продукції з
найменшою собівартістю з дотриманням намічених строків виробничого
використання тварин.
Важливо зазначити, що процес живлення тварин регулюється не тільки
надходженням з кормом тих чи інших речовин, а й газообміном, температурою
навколишнього середовища, діяльністю того чи іншого органу чи системи
органів тощо. Від правильного забезпечення умов годівлі, гігієни і тренування
залежить ступінь споживання корму, його засвоєння, характер окислювально-
відновних процесів у організмі та величина і характер продуктивності.
Останніми десятиріччями в арсеналі науки нагромадилося багато
способів підготовки кормів до згодовування. Деякі із них при тривалому
застосуванні сприяють зніженості, конституційному ослабленню тварин, що