Упрощенная HTML-версия
94
Завдячуючи учням академіка, які залишили свої спогади про нього, ми
можемо ознайомитися з П. Д. Пшеничним, таким, яким його бачили його
сучасники. «П. Д. Пшеничний зовнішньо притягував до себе людей, –
розповідає його учень, д.с.-г.н., проф. Інституту агроекології та біотехнології
УЛАН І. Т. Вінничук, – середнього росту, міцної статури, відкрите обличчя,
простота в спілкуванні, чітке формулювання думок, нестандартне мислення,
відстоювання інтересів науки на самих високих рівнях влади, створили йому
авторитет та популярність: його цінувала і шанувала вся зоотехнічна спільнота
України, колишнього СРСР, європейських країн» [61, С. 155-156].
Помер П. Д. Пшеничний після тривалої важкої хвороби 1 травня 1985 р. о
15:00 на 82-му році життя і був похований в Києві. Його урна з прахом
знаходиться у 2 колумбарії 4 сектору Байкового кладовища.
Як висновок, варто зазначити, що Павло Дмитрович Пшеничний був
непересічною людиною в науковому житті. Характеризуючи етапи творчого
життя дослідника відзначаємо, що запропонована періодизація розкриває
науково-дослідну, організаційну роботу науковця, зважаючи на різні місця та
характер праці П. Д. Пшеничного. Окрім того, відмічаємо, що він був широко
ерудованою людиною, цікавився багатьма галузями наук, пов’язаних з
годівлею та вирощуванням тварин, а також літературою та філософією, знав дві
іноземні мови – англійську та німецьку. П. Д. Пшеничний своєю працею
протягом життя намагався вдосконалити зоотехнічну науку і виховати достойне
покоління дослідників.
Всю науково-дослідну діяльність академіка в розрізі проведених робіт і
досліджень можна об’єднати і прив’язати до певних років їх виконання:
1) 1926 – 1930 рр. – дослідження з вивчення екстер'єру і розпізнавання
порід ВРХ;
2) 1930 – 1932 рр., 1937 – 1938 рр. та 1953 – 1978 рр. – були проведені
дослідження з вивчення взаємодії між хімічним складом кормів, поживністю
кормів та продуктивністю тварин різних видів і статево-вікових груп, а також
способів силосування, систем годівлі та утримання молочних корів;