Упрощенная HTML-версия
74
На першому етапі (1917 – 1926)
П. Д. Пшеничний навчався у низці
середніх спеціальних навчальних закладів та закінчив ВНЗ. Доведено, що набуті
протягом навчання знання і досвід стали підґрунтям майбутнього професійного
зростання як науковця. П. Д. Пшеничний навчався у: Савинському вищому
навчальному
училищі
(1917 – 1920),
Липковатівській
нижчий
сільськогосподарській школі (1920 – 1922), Харківському середньому
сільськогосподарському училищі (1922 – 1923), Харківському зоотехнікумі
(1923 – 1926).
Другий етап (1926 – 1978),
у зв’язку з інтенсивністю роботи дослідника,
було поділено на декілька підетапів, що обумовлено частою зміною місця роботи
та певним корегуванням наукового пошуку. Зокрема:
перший харківський
підетап (1926 – 1930)
– характеризується накопиченням досвіду наукової
роботи, по закінченню ВНЗ, на посаді зоотехніка в багатьох господарствах
Харківської, Донецької, Полтавської, Катеринославської округів [103, С. 121]. В
цей період науковець працював:
1) з вересня по листопад 1926 р. в експедиції по обстеженню сірої
української худоби;
2) з грудня 1926 р. по листопад 1927 р. – зоотехніком – стажером на
агробазі ім. Раковського в м. Кобиляки (сучасна Полтавська обл.). Тут
П. Д. Пшеничний вперше провів самостійну наукову зоотехнічну роботу,
переважно з великими білими англійським свинями;
3) з квітня по жовтень 1927 р. – районним зоотехніком у райземвідділі
Шевченківського округу в м. Златопіль (сучасна Кропивницька обл.);
4) з листопада 1927 р. по грудень 1928 р. – зоотехніком радгоспу «Горняк
№ 2» Артемівського відділу в м. Гришино (сучасна Донецька обл.), де проводив
зоотехнічну роботу по свинях і ВРХ. Як зазначає в своєму щоденнику
науковець у цьому «племгоспі було 60 свиноматок і близько 100 корів.
Свинарники і скотний двір були добре обладнані. У племгоспі я ввів
індивідуальну годівлю, повний зоотехнічний облік племгоспу, вивів
тваринництво закладу на чистий прибуток» [11, арк. 11];