Упрощенная HTML-версия
59
Як показали результати дослідження, на формування особистості,
політичних і моральних переконань та вибору майбутньої професії
П. Д. Пшеничного значною мірою вплинула історична епоха (радянська
дійсність). Дитячі та юнацькі роки припали на початок минулого століття. Цей
період поєднав у собі низку історичних подій, зокрема революцію та
громадянську війну, повоєнну розруху після Першої Світової війни та
встановлення нового політичного режиму тощо. Напруженою була й політична
ситуація в країні: тяжкі роки сталінщини, що знищила значну частину нації.
Безперечно, ці та інші трагічні події наклали глибокий відбиток на формуванні
життєвих позицій вченого [152, с. 50].
Окремо варто зазначити, що перехід від царської Росії до радянської Росії
супроводжувався знищенням більшовиками української національної влади,
піднесенням страйкового руху, веденням пробільшовицької пропаганди,
формуванням Рад робітничих і селянських депутатів, максимального залучення
молоді до комсомолу з декларуванням більшовицьких ідеалів, які немов
«губка», увібрав у себе юний П. Д. Пшеничний. У подальшому науковець стане
вірним сином радянської системи та великодержавної ідеї. Та від особистих
переконань вченого, його наукові досягнення не втратили своєї значимості та
актуальності і були продовжені його учнями – наступним поколінням
науковців.
Дякуючи нащадкам академіка, зокрема внучкам Галині Дмитрівні
Хромоноговій та Світлані Дмитрівні Харламовій (доньки Валерії Павлівни
Пшеничної – молодшої доньки Павла Дмитровича Пшеничного), які зберегли
архів П. Д. Пшеничного, зокрема його щоденник, ми можемо дізнатися про рід
Пшеничних, а саме: про батька, діда, прадіда, зясувати їх вплив на юного
Павла, ознайомитися з його спогадами про дитячі та юнацькі роки, з власними
переживаннями науковця щодо родини, досліджень, переїздів та виховання
підростаючого наукового покоління (Додаток А.3).
Зі щоденника Павла Дмитровича Пшеничного, який він почав вести
12 листопада 1942 р., ми дізнаємося, що прадід вченого – Григорій Радіонович і