Упрощенная HTML-версия
57
4) вивчення й узагальнення досягнень науки й передового досвіду.
Її подальшому розвитку сприяло створення нових науково-дослідних
одиниць, зокрема в 1975 р. Українського НДІ розведення і штучного осіменіння
ВРХ та в 1976 р. НДІ Нечорноземної зони УРСР. У складі Південного
відділення ВАСГНІЛ сформовано секцію тваринництва і ветеринарії, до якої
запрошено провідних учених у цій галузі: Й. А. Даниленка (голова),
Ф. Ф. Ейснера, Г. О. Богданова, Л. К. Гребеня, А. Л. Бабака, В. К. Гавриша,
І. М. Гладенка, М. Ф. Гулого, Г. В. Звєрєву, О. В. Квасницького, М. І. Книгу,
О. М. Окопного та ін. Ця секція поєднала у собі підсекції з розведення с.-г.
тварин і птиці; фізіології, біохімії і годівлі; ставкового рибництва. До складу
першої увійшли Ф. Ф. Ейснер (голова), М. М. Колесник, Л. К. Гребень,
В. Д. Лук’янова, Ф. К. Почерняєв, Ф. П. Ворон, Н. В. Кононенко та ін. Головою
підсекції фізіології, біохімії і годівлі с.-г. тварин призначено Ф. Ю. Палфія, її
представляли З. П. Скородинський, П. Я. Аранді, Г. О. Богданов, С. З
Гжицький та ін. В підсекцію ставкового рибництва ввійшли: І. Г. Зорін,
В. К. Гавриш, В. Ф. Товстик та ін., очолив П. Г. Галасун [40].
Відзначаючи незаперечні успіхи в розвитку зоотехнічної науки, слід
відмітити недостатній вплив Південного відділення ВАСГНІЛ на прискорення
науково-технічного прогресу в галузях тваринництва. Одна з причин – повільне
викорінення недоліків планування, координації та фінансування науково-
дослідних робіт, недостатнє зближення наукових установ із с.-г. ВНЗ, а також із
виробництвом. Як результат, значна частина розробок не знаходила широкого
застосування на практиці. Кардинальні зміни в науковій роботі вимагали
посилення розвитку фундаментальних досліджень, спрямованих на розв’язання
продовольчої проблеми, подальшого вдосконалення наукового забезпечення
АПК. Гальмом для розвитку тваринництва також була багатовідомча система
управління. З розвитком наукових установ в Україні змінювалось і управління
аграрною наукою [262, с. 89-90].
Та не дивлячись на всі недоліки, національне скотарство, зокрема його
генофонд, вперше піднято на якісно новий рівень. Нажаль, в даний час