Стр. 36 - polyvach-ma-k

Упрощенная HTML-версия

36
Для проведення даного дослідження з урахуванням специфіки його
об’єкта, предмета, мети та завдань застосовано основоположні принципи (-
фундаментальні припущення, вимоги щодо застосування методів і
забезпечення вірогідності результатів дослідження [123, с. 6]) історичного
пізнання: історизмі, конкретності, всебічності, об’єктивності, системності,
достовірності, історіографічної традиції, детермінізму, принцип опори на
історичні джерела та термінологічний принцип.
Фундаментальний принцип історичного пізнання –
принцип історизму
надав можливість у процесі наукового дослідження розглядати всі історичні
факти та явища у розвитку. У дисертаційній роботі розглянуто основні віхи
життєдіяльності П. Д. Пшеничного у розрізі окресленого історичного відрізку
часу (хронологічні межі дослідження сконцентровані на 1930-1970-х роках
ХХ ст. – становлення П. Д. Пшеничного як відомого вченого і теоретика
вітчизняної зоотехнії). Встановлено вплив особистостей, подій та явищ на
формування світогляду та визначення пріоритетів відомого вченого, на
реалізацію його наукових ідей.
Історичний підхід формує конкретність вчення.
Суть методу полягає у тому, що будь-який об'єкт пізнання повинен вивчатися в
його конкретності, з урахуванням неповторності його змісту, визначеності
місця й часу розвитку, виділення головних, суттєвих властивостей, зв'язків та
тенденцій його розвитку. У процесі дисертаційного дослідження надано
конкретики фактам, що стосувались різних періодів життєвого шляху
П. Д. Пшеничного, виокремлено географічні та часові умови розвитку
особистості в контексті епохи.
Принцип всебічності
дозволив розглядати кожне
явище у його різноманітності та суперечливості, як сукупність різних проявів.
Всебічний підхід застосовувався з метою більш повного та масштабного
висвітлення усіх граней діяльності академіка П. Д. Пшеничного: наукової,
педагогічної, організаційної, популяризаторської та громадської роботи
вченого. Принцип всебічності органічно пов'язаний з
принципами системності
(усякий об’єкт історичного дослідження має розглядатися у взаємозв’язку всіх
його елементів і в його зовнішніх зв’язках) та
об’єктивності
(полягає в