Стр. 211 - polyvach-ma-k

Упрощенная HTML-версия

211
Всю науково-дослідну діяльність академіка в розрізі проведених робіт і
досліджень можна об’єднати і прив’язати до певних років їх виконання:
1) 1926 – 1930 рр. – дослідження з вивчення екстер'єру і розпізнавання порід
ВРХ; 2) 1930 – 1932 рр., 1937 – 1938 рр. та 1953 – 1978 рр. – були проведені
дослідження з вивчення взаємодії між хімічним складом кормів і їх поживністю
та продуктивністю тварин різних видів і статево-вікових груп, а також способів
силосування, систем годівлі та утримання молочних корів; 3) 1930 – 1943 рр. –
проводив дослідження з пасовищного утримання молочної худоби,
вирощування телят, працював над проблемою вирощування і нагулу м'ясної
худоби, розробив принципи і методи спрямованого вирощування молодняку
ВРХ; 4) 1932 – 1943 рр. – досліджував етіологію, клініку, діагностику і
профілактику А-гіповітамінозів у телят південних степових районів України та
південно-східних посушливих і сухих степів Заволжя й Казахстану; проводив
роботу з вивчення порівняльного вмісту вітаміну В
1
в дріжджовому та не
дріжджовому ячмені; досліджував перетравлення поживних речовин у
молодняку ВРХ у різному віці, одночасно з вивченням морфологічного
розвитку зубної системи; 5) 1943 – 1978 рр. – досліджував зв’язок поживності
кормів та продуктивністю тварин різних видів і статево-вікових груп, розробляв
способи підвищення ефективності використання поживних речовин кормів,
обґрунтував оптимальні умови використання існуючих та нових кормових
добавок, удосконалював норми годівлі тварин.
3. На основі аналізу теоретико-методологічних і прикладних аспектів
наукового доробку П. Д. Пшеничного виокремлено його найбільш вагомі і
значущі досягнення. Наукові погляди вченого включали широкий спектр
теоретичних і практичних проблем розвитку сільського господарства, зоотехнії.
Доведено, що основними напрямами діяльності П. Д. Пшеничного були:
принципи і методи спрямованого вирощування й стимуляції розвитку функції
живлення та обміну речовин у молодняка сільськогосподарських тварин;
способи підвищення коефіцієнта корисної дії корму; принципи вікової
мінливості видів і корисних у господарському розумінні ознак в тварин під