Стр. 186 - polyvach-ma-k

Упрощенная HTML-версия

186
результатами дослідної роботи вченого стали численні наукові публікації
досягнень науки, участь в наукових конференціях, пленерах, інформаційних
семінарах і в Всесоюзних сільськогосподарських виставках (ВСГВ). ВСГВ була
одна з найавторитетніших виставок Союзу, яка почала свою діяльність у
Москві (Останкіно) в 1939 р. [167].
Працюючи на Київській зоотехнічній дослідній станції «Терезине» (1930-
1932 рр.) П. Д. Пшеничний починає публікувати перші наукові праці:
«Виховування молодняка білоголової колоністської раси» (1931) [214], «Силос
з озимої пшеничної соломи» (1931) [209], «Как корм для молочных коров и
влияние его на качество молока и масла» (1932) [263], «Сорго на зелений корм
та на силос» (1932) [210], «Топінамбур (земляна груша) на службу
соціалістичному тваринництву» (1932) [212] та ін., у яких він характеризує
варіанти кормового різноманіття для годівлі с.-г. тварин. Остання ж стаття
науковця була опублікована в співпраці зі своїм аспірантом М. Х. Ахмедом в
журналі «Животноводство» № 1 за 1978 р. – «Действие кобальта на химический
состав некоторых органов кроликов» [222].
Згодом, П. Д. Пшеничний презентував свої здобутки на ВСГВ в 1939 р.,
1940 р., 1941 р., 1954 р., 1956 р. За вагомі досягнення в розробці наукових основ
вирощування с.-г. тварин у 1940 р. Головвиставкомом СРСР П. Д. Пшеничний
був нагороджений Малою срібною медаллю ВСГВ, а в лютому 1957 р., також,
Головвиставкомом – Великою срібною медаллю ВСГВ. Варто додати, що
станом на 1953 р. П. Д. Пшеничний був членом Харківського обласного
правління по поширенню та популяризації політичних і наукових знань
[5, арк. 90-91].
Зясовано, що у системі популяризації зоотехнічної наукової думки
важливого значення надавали проведенню курсів, лекцій [152, с. 173],
конференцій та з’їздів. Вчений приділяв велику увагу поширенню знань з
тваринництва [61, С. 160], був організатором і керівником багатьох з'їздів та
конференцій з тваринництва. Такою діяльністю вчений максимально намагався
збільшити кількість кваліфікованих агрономів, вирішити проблеми годівлі та