Упрощенная HTML-версия
167
Зрозумів одне – якщо догани взагалі так приклеюють, то це дуже сумно»
[11, арк. 18].
Друга світова війна потужно вдарила по всіх ланках життя населення
України. Частину сільгоспвузів було евакуйована в глиб Росії, на схід. Більша
частина будівель ВНЗ була зруйнована німцями. Після звільнення від німецької
окупації м. Харкова, П. Д. Пшеничний повертається туди і з листопада 1943 р.
до жовтня 1953 р. працює на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин ХЗІ
[282, арк. 172].
Завдяки матеріалам фондів ДАХО, ми можемо дізнатися над якими
проблемними темами працював дослідник. Відповідно до плану науково-
дослідної роботи на 1948 р. П. Д. Пшеничний керував темою: «Влияние разных
типов воспитания на развитие, продуктивность и функции питания с.-х.
животных (КРС, свиньи и кролики)», яка ставила перед собою основну
проблему – направлене виховання молодняку с.-г. тварин. Тривалість роботи
над темою визначалося з 1947 р. по 1952 р. [87, арк. 2]. З робочого звіту
інститута за 1951-1952 н. р. в розділі науково-дослідна роблота, зазначалося, що
на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин під керівництвом
П. Д. Пшеничного, задля підвищення продуктивності с.-г. тварин [88, арк. 1].,
працювали над темою: «Совершенствование крупного рогатого скота, свиней и
птицы путем воспитания молодняка». В цьому ж звіті зазначалося, що
дослідник керував секцією зоотехнії [89, арк. 90, 100]. В «Отчете о научно-
исследовательской работе Харьковского зоотехничного института за 1953 г.»
зазначалося, що П. Д. Пшеничний завідував науковою темою досліджень
«Влияние солевого (NaCl) питания на обмен веществ и продуктивность
молочных коров». Термін виконання: 1953-1955 роки. В описі дослідження,
також, зазначалися причини вибору дослідної теми, методика дослідження та
можливі висновки експерименту
[90, арк. 19-21].
Паралельно
з
науково-педагогічною
роботою
він
здійснює
адміністративні функції: займає посаду заступника начальника Управління ВНЗ
та технікумів НКЗС УРСР. У складний воєнний час, коли бракувало