Упрощенная HTML-версия
92
Впливовий статистик-теоретик того періоду О. О. Русов надав на
вищезгадану працю відмінну рецензію [4; 16]. Відомий економіст-народник,
фахівець з вивчення селянського господарства К. Р. Кочаровський під час
написання свого вагомого твору «Русская община» (1907 р.) в числі інших
проробив і працю А. С. Бориневича. К. А. Вернер, професор Петровської
сільськогосподарської академії, використовував вищезгадане дослідження в
якості ілюстративного матеріалу під час читання лекцій з економіки
сільського господарства, пізніше збірка лекцій вийшла окремим виданням у
1901 році [4; 16]. Науковою критикою було відмічено, що дослідження
А. С. Бориневича було написано живою захоплюючою мовою, та надало
вітчизняній земській статистиці багато нового і вельми цікавого в галузі
дослідження сучасного села [2].
Тож, не зважаючи на те, що згадана праця не отримала широкого
поширення у зв’язку з забороною розповсюдження, дане статистичне
дослідження є одним з суттєвих у вітчизняній земській статистиці. Навіть за
таких умов на матеріали видання фахівці посилалися у подальших
статистичних дослідженнях, зокрема при статистичному описі Курської
губернії [310; 311]. Автор зазначеної праці відмічає як позитив те, що деякі
земські
статистики
«исследуя
население
и
его
бытовыя
и
сельскохозяйственныя условия жизни с этнографической стороны,…
получают такие цифровыя указания и выводы, каких нельзя получить, изучая
население только по экономическимъ группам» [310, с. 587], виокремлюючи
в цьому сенсі дослідження А. С. Бориневича. І далі він неодноразово
посилається на дослідження А. С. Бориневича як позитивний приклад
статистичного обстеження. Зокрема звертає увагу на такий демографічний
аспект дослідження А. С. Бориневича, як виявлення сталості української
нації: «В соседних губерниях, какъ например, въ Богодуховском уезде
Харьковской губ., прилегающем къ Грайворонскому уезду Курской,
малорусская народность по земско-статистическимъ изследованиям
оказывается еще не слившейся с великорусской, а сохраняет свои