Упрощенная HTML-версия
185
майна, який не враховує знос споруд, кількість капітальних ремонтів,
співвідношення площі двору до лінії фасаду, ліміту підвищення цінності
майна та інших факторів.
В грудні 1901 року А. С. Бориневич особисто відвідав статистичні
відділи Москви та Петербургу і мав нагоду безпосередньо на місцях
ознайомитися з системою оцінок, яку використовували впродовж 1899-1900
рр. Саме оціночні комісії даних міст не задовольнились використанням норм
за прибутковістю, не зважаючи на те, що саме московські фахівці одними з
перших приступили до вироблення норм за доходністю. Тому в цих двох
містах використовувалася індивідуальна оцінка, тобто за кожним окремим
майном підкомісія у складі двох фахівців визначала валовий, чистий дохід,
витрати. Дані показники бралися за основу подальшого розрахунку.
Базуючись на спостереженнях, які були отримані під час вивчення
роботи оціночних комісій різних міст Російської імперії, А. С. Бориневич
виробляє рекомендації для оціночної комісії м. Одеси. Він закликає уникати
ключових помилок інших комісій великих міст та рекомендує збирати
вихідні дані для оцінки нерухомого майна в найкоротший термін бажано в
осінні або зимові місяці, так як одночасність збирання матеріалу повинна
служити запорукою рівномірності оцінки при будь-якій інтерпретації
отриманих даних. Єдиним актуальним методом для оцінки витрат вчений
вважає «нормальний». А. С. Бориневич порушує питання зміни розміру
податків на нерухомість, а також робить прогнози відносно наслідків
підвищення податків для власників майна. Він здійснив і приблизний
розрахунок вартості проведення робіт з оцінки нерухомого майна м. Одеси.
Праці А. С. Бориневича стали запорукою постійного та якісного
функціонування комісії з оцінки нерухомого майна зокрема, та статистичних
і управлінських органів міста взагалі.